|  | 

СИНЯ СВИТА1 НАВИВОРІТ ПОШИТА

Літературне читання 3 клас

З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА

КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

СИНЯ СВИТА1 НАВИВОРІТ ПОШИТА

Білоруська казка

Жив-був цар-чарівник. Кинув він поклик по всьому царству: “Хто сховається від мене, тому півцарства віддаю”.

Знайшовся такий охочий – Синя Свита Навиворіт Пошита. Приходить він до царя-чарівника.

1 Свита – старовинний верхній довгий одяг з грубого полотна.

– Я, – каже, – беруся сховатись так, що ти мене не знайдеш.

– Гаразд, – каже цар. – Коли сховаєшся – півцарства тобі, а ні – голова з плечей. Розпишись.

Розписався Синя Свита і взявся ховатись. Перед царем стояв славним козаком, по двору біг чорним соболем, під ворота ліз білим горностаєм, по полю біг сірим зайцем.

Як бігти, то бігти – забіг у тридев’яте царство. А в тім царстві був дуже великий луг. Прибіг він на той луг і обернувся на три квітки різних кольорів.

– Ти вже знаєш, що в народних казках часто використовуються повтори. Є вони і в цьому творі. Читай уважно й, побачивши крапки (…), продовжуй речення самостійно.

Наступного дня цар устав, заглянув до своєї чарівної книжки й каже:

– Переді мною стояв славним козаком, подвір’ям біг… Забіг на великий луг у тридев’яте царство й обернувся на три квітки.

Покликав цар слуг, наказав їм піти в те царство і принести з великого лугу три квітки різних кольорів.

Пішли слуги. Довго йшли чи не довго, але дісталися до великого лугу, зірвали ті квітки, загорнули в хусточку і принесли цареві.

Цар розгорнув хусточку й сміється:

– А що, Синя Свито, чи сховався ти од мене?

Синя Свита обернувся на людину й каже цареві:

– Дозволь сховатися ще раз.

Цар дозволив.

Синя Свита Навиворіт Пошита перед царем стояв… А в тім царстві є таке болото, що зверху мох, а знизу озеро. Зайшов він у мох, обернувся на рибу-окуня, зарився на самісіньке дно озера і причаївся там.

Вранці цар устав, заглянув до своєї чарівної книжки й каже:

– Переді мною стояв славним козаком, подвір’ям біг… Забіг за тридев’ять земель, у тридесяте царство, обернувся на рибу-окуня і сховався у моховому болоті!

Наказав цар своїм слугам бігти у тридесяте царство, очистити мохове болото і зловити там окуня.

Слуги так і зробили: очистили болото, закинули неводи й зловили окуня. Загорнули його в хусточку, принесли цареві.

– Ну що, Синя Свито Навиворіт Пошита, чи сховався ти од мене вдруге? – сміється цар.

Синя Свита обернувся на людину й каже:

– Дозволь, царю, сховатися ще раз.

Цар дозволив.

Синя Свита перед царем стояв славним… Як бігти, то бігти – забіг у тридесяте царство, де росте такий дуб, що коріння в землі, а верховіття в небі. Виліз він на дуба, обернувся на голку, зашився під кору.

Прилетіла на дуб пташка Нагай, почула нюхом, що під корою сидить людина, та й питає:

– А чого ти сюди заліз?

– Та от, узявся я від царя-чарівника сховатись, а ніяк не вдається, – каже Синя Свита.

– Хочеш, я тебе сховаю.

– Сховай, добра пташко. Вік тобі дякуватиму.

Пташка Нагай обернула його на пір’їнку, взяла під

Крило, до царського палацу занесла й поклала сонному цареві за пазуху.

Вранці цар устав, умився, заглянув до чарівної книжки й каже:

– Переді мною стояв славним… Забіг у тридесяте царство. Є там дуб, що коріння в землі, а верховіття в небі. Забрався він під його кору і сидить там, обернувшись на голку.

Наказав цар слугам спиляти дуба, поколоти на дрова і спалити. Слуги так і зробили, а Синьої Свити не знайшли. Приходять і кажуть цареві:

– Нема Синьої Свити.

– Як нема? – розсердився цар. – Не може того бути!

– Нема та й годі, – кажуть слуги.

Вийшов цар на ганок, почав гукати:

– Синя Свито Навиворіт Пошита, покажися!

– Збери, – відказує Синя Свита, – своїх генералів, тоді покажуся.

Цар чує голос Синьої Свити, але не знає, звідки він лине. Крутився він, крутився, усюди заглядав, а Синя Свита мов водою розлився. Ну, робити нічого, зібрав цар своїх генералів. Вийшов на ганок і знов гукає:

– Синя Свито, покажися!

– Ні, – чує голос Синьої Свити, – спершу при генералах відпиши мені половину царства, тоді покажуся. Бо ти одуриш – я тебе знаю.

Хоч як не хотілося цареві, а довелося віддати половину царства. Тільки поставив він при генералах на указі свою царську печатку, як із-за пазухи його вилетіла легка пір’їнка і стала славним козаком.

– Ось і я! – каже Синя Свита.

Схопив він той указ – та собі в кишеню. Перестав відтоді цар-чарівник у хованки гратися.

Переклад Богдана Чайковського

– Назви головних героїв прочитаної казки. Якими ти їх уявляєш?

– Які повтори є в казці? Перекажи близько до тексту частини твору, у яких ідеться про те, як і де ховався Синя Свита. Добери заголовок до кожної з них.

– Як ти гадаєш, чи зміг би Синя Свита впоратися із завданням царя самотужки? Назви його “чарівного помічника”.

– Добери слова, якими можна схарактеризувати Синю Свиту: сміливий, кмітливий, веселий, щирий, самовдоволений, ввічливий, мудрий, розсудливий. Обгрунтуй свій вибір прикладами з тексту.

– Чи можна назвати казку про Синю Свиту чарівною? Доведи свою відповідь.

– Обери один з малюнків до казки (с. 21, 22). Знайди в тексті слова, якими можна його підписати.

– Прочитай назву японської казки. Спробуй здогадатися, яку роль відіграла ця річ у житті головного героя твору.






СИНЯ СВИТА1 НАВИВОРІТ ПОШИТА
Обратная связь: Email