11 КЛАС
ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА
ГАЗЕЛА1 ПРО ТЕМНУ СМЕРТЬ
Хотів би я заснути, як засинають яблука,
І спати десь далеко від цвинтарного гамору.
Хотів би я заснути, як та мала дитина,
Що в чистім морі мріє собі розкраять серце.
Ви тільки не кажіть мені, що мертві не кривавляться,
Бо рот гниє, а все водиці просить.
Навіщо мені знати, як їх мордують трави
І місяць із гадючим ротом, що порається перед світом.
1 Газела – від газель (віршова форма ліричної поезії у народів Сходу).
Хотів би я заснуть на час,
На час, на хвильку, на століття,
Хай знають тільки всі, що я не вмер,
Що є в моїх устах ще стійло золоте,
Що я – маленький приятель провесняного леготу
І велетенська тінь од власних сліз.
Покрий мене над ранок покривалом,
Хай пригорщами сипле на тіло мурашву;
Змочи мені взуття твердючою водою,
Хай клешні скорпіонячі по ній дрібочуть поковзом.
Бо хочу я заснути, як засинають яблука,
Навчитися плачу, що від землі очистить,
Бо хочу бути разом з дитиною сумною,
Що в чистім морі мріє собі розкраять серце.