|  | 

Скорочено “Подорож пілігрима” Баньяна

Якийсь благочестивий чоловік був укинений безбожників в в’язницю, і було йому там бачення: Посеред поля, спиною до свого житла в граді Загибель стоїть людина, згорблений під тяжкою ношею гріхів. В руках у нього Книга. З Книги цієї чоловік. Християнин, дізнався, що місто буде спалений небесним вогнем і всі жителі його безповоротно загинуть, якщо негайно не виступлять в дорогу, що веде від смерті до Життя Вічного.

Але де він, цей бажаний шлях?

Домашні визнали Християнина божевільним, а сусіди зло насміхалися, коли він покинув будинок у граді Загибель, сам не знаючи, куди йде. Але в чистому полі зустрівся йому людина на ім’я Євангеліст, який вказав Християнину на висівшіеся далеко Тісні врата і звелів йти прямо до них, нікуди не звертаючи.

З міста слідом за християнином пустилися двоє сусідів: Упертий і розуміючий, але перший незабаром повернув назад, не отримавши від супутників зрозумілого йому відповіді на питання, що за “спадщину нетлінне, непорочне” чекає їх за Тісними брамою. Згідливий теж залишив Християнина, коли побачив, як той вступив у непролазну багно зневіри – місце на шляху до Тісним брами, куди стікаються нечистоти гріха сумніву і страху, що опановує пробудившимся від затемнення грішником. Ні обійти стороною цю твань, ні осушити або замостити її неможливо.

За драговиною Християнина чекав Мирський Мудрець. Він спокусив подорожнього промовами про те, що знає більш простий і дієвий спосіб позбавитися від ноші гріхів, ніж повне грізними небезпеками мандрівка по той бік тісні ті ворота. Достатньо лише звернути в селище з красивою назвою Благонравов та розшукати там чоловіка на ім’я Законність, який допоміг вже дуже багатьом.

Християнин послухав недоброго ради, але на манівці згубному шляху його зупинив Євангеліст і направив на шлях істинний, ступивши на який він досить скоро добрався до тісними вратами.

“Стукайте, і відчинять вам”, – прочитав Християнин напис над брамою і з завмиранням серця постукав. Сторож впустив Християнина і навіть злегка підштовхнув його в спину, бо неподалік височів міцний замок Вельзевула, з якого він і присні його пускали смертоносні стріли в барилися пройти Тісними брамою.

Сторож вказав Християнину на безліч шляхів, що лежать за брамою, але лише один з усіх – прокладений патріархами, пророками, Христом і Його апостолами – вузький і прямий. По ньому, по шляху істини, і повинен йти далі Християнин.

Через кілька годин Християнин прийшов у якийсь будинок, де все – і кімнати, і предмети в них – символізувало найважливіші істини, без знання яких пілігримів не подолати було перешкод, приготованих на його шляху. Значення символів роз’яснив Християнину господар цього будинку. Тлумач.

Подякувавши Тлумача і продовживши свій шлях. Християнин незабаром углядів попереду пагорб, увінчаний Хрестом. Тільки-но він піднявся до Хреста, як тягар гріхів скотилося з його плечей і згинуло в могилі, зіявшей біля підніжжя пагорба.

Тут же, біля Хреста, три ангела Господнього обступили Християнина, зняли з нього дорожнє лахміття і обрядили у святковий одяг. Наставивши на подальший шлях, ангели вручили йому ключ обітниці і сувій з печаткою, службовець пропуском в Небесний Град.

По дорозі Християнину траплялися інші пілігрими, здебільшого негідні обраної ними стежки. Так, зустрілися йому формаліст і Лицеміре з країни Марнославство, що тримали шлях на Сіон за славою. Вони стороною минули Тісні врата, бо в їхній країні прийнято ходити найкоротшим шляхом – наче б не про них сказано: “Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник”.

Коли треба було перевалити через гору Утруднення, формаліст з лицемірів обрали зручні на вигляд, рівні обхідні дороги – одна звалася Небезпека, а інша Смерть – і на них пропали.

У самої вершини гори Християнину зустрілися Боязкий і Недовірливий; ці пілігрими злякалися небезпек, якими загрожує дорога в Небесний Град, і через легкодухість вирішили повернути назад.

З першої небезпекою Християнин зіткнувся біля входу в чертог Пишність: по сторонах стежки тут були прикуті два грізних лева. Християнин злякався, але одразу воротар дорікнув його маловір’ям, і він, зібравшись з духом, цілим-неушкодженим пройшов точно посередині між рикаючий тварюками.

Відвага Християнина була винагороджена привітним прийомом у палати і довгою, тривалою за північ, проникливою бесідою з мешкали в ньому дівами Мудрістю, благочестям і через милість про велич і доброти Господаря, созіждевшего цей чертог. На ранок господарі проводили Християнина в дорогу, спорядивши бронею і зброєю, що не старіє і не зношується навіки.

Без цих зброї і броні, начувайтеся було б Християнину в долині Приниження, де шлях йому перепинив страхітливого вигляду ангел безодні Аполліон, затятий ворог Царя, Якому служив Християнин. Пілігрим відважно вступив у двобій з супостатом і з ім’ям Господнім на вустах взяв верх.

Далі шлях лежав Християнина долиною Смертної Тіні, де в непроглядній пітьмі йому довелося ступати по вузькій стежині між страшної трясовиною і бездонною прірвою, минаючи вхід у пекло. Благополучно він минув і вертеп велетнів Язичництво і Папство, у колишні часи, поки вони ще були сильні, суцільно усіяли околиці кістьми подорожніх, потрапили до їх лапи.

За долиною Смертної Тіні Християнин нагнав пілігрима на ім’я Вірний, який, як і Християнин, пройшов Тісними брамою і встиг вже витримати не одне випробування. Знайшовши один в одному гідних супутників, Християнин з Вірним вирішили продовжити шлях разом. Так вони йшли, поки не побачили вдалині якесь місто.

Тут їм назустріч вийшов знайомий обом Євангеліст і сказав, що в місті цьому один з


Твір на тему: Скорочено “Подорож пілігрима” Баньяна




Скорочено “Подорож пілігрима” Баньяна
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email