Скорочено – СИРВЕНТА1 – БЕРТРАН БОРН

8 КЛАС

БЕРТРАН БОРН

СИРВЕНТА1

Люблю травневий світлий час

І ніжні квіти весняні,

Люблю, коли чарують нас

Пташині радісні пісні,

І тішусь я красою

Рясних наметів і шатрів,

Розкиданих серед лугів,

Де гасла ждуть до бою

Ряди уславлених полків,

І вершників, і скакунів.

Люблю я бачить, як погнав

Юрбу озброєний загін.

Як мчать отари серед трав,

А військо лине навздогін,

І видно над рікою,

Як замок між гірських горбів

Обложений з усіх боків,

І темною габою

Шеренги мерехтять бійців,

Що виглядають між ровів.

До серця рицар той мені,

Що, першим кинувшись у бій,

Летить безстрашно на коні,

Запалює загін весь свій

Відвагою п’янкою.

Ось бій шалений закипів,

І мчить боєць серед полів,

Рискує головою, –

1 Сирвента – один з найважливіших жанрів поезії трубадурів; нагадує любовну канцону (пісню на тему лицарського кохання), але головні теми – суспільно-політичні, моральні, релігійні, особисті випади поета проти його ворогів.

Складу тому свій кращий спів,

Хто йде вперед на ворогів!

Тріщать шоломи і щити

Від палиць і мечів дзвінких.

Рідіють воїнів ряди,

Не стримать коней бойових

Уздечкою тугою.

Хто честь свою не поганьбив,

Той сповнений під час боїв

Турботою одною –

Щоб якнайбільш стинать голів.

Хоробрих надихає гнів!

Не дороге життя мені,

І не люблю я пить і спать.

Люблю гук сурем на війні

І ржання коней пізнавать

З атакою новою;

Мене сп’яняє блиск мечів,

Як вороги із-за скарбів

Воюють між собою,

Приємно бачить між мерців

Шмати подертих прапорів.

Барони! Жить війною

Нам краще, ніж на схилі днів

Закладом селищ і ланів.

Мій Папіоль, з тобою

Я передам без зайвих слів,

Щоб Так-і-ні у бій нас вів.

Коментар

Життя Бертрана де Борна (бл. 1159 – бл. 1215 pp.) оповите легендами.

За одними з них, він весь час воював зі своїми сусідами та братом, за іншими – трубадур жив при дворі Елеонори ( “левиці Плантагенета”), дружини англійського короля Генріха II Плантагенета, батька легендарного короля Ричарда Левове Серце, якого поет за хитку, мінливу політику називав “Так-і-ні”.

Бертран де Борн оспівував і навіть поетизував війну (жанр сирненти). Ця войовничість є втіленням ідеалів західноєвропейського рицарства, яке звикло жити війною та грабунком. За підбурювання до війни Данте помістив його в “Божественній комедії” до восьмого кола Пекла, де мучилися призвідники розбрату.

А для Лесі Українки він став прототипом рицаря з її “Давньої казки”.