|  | 

“СМІШНІ ДРІБНИЦІ” “СТРОКАТИХ ОПОВІДАНЬ” АНТОНИ ЧЕХОНТЕ – Функції художньої деталі в прозі А. Чехова. Антитеза як художній засіб і композиційний прийом. Іронія як засіб побудови твору

Уроки зарубіжної літератури 6 клас

Урок 27

“СМІШНІ ДРІБНИЦІ” “СТРОКАТИХ ОПОВІДАНЬ” АНТОШІ ЧЕХОНТЕ

Тема: Функції художньої деталі в прозі А. Чехова. Антитеза як художній засіб і композиційний прийом. Іронія як засіб побудови твору.

Мета: з’ясувати значення антитези й іронії у творі; визначити елементи композиції художнього твору, поглибити знання про роль художньої деталі у творенні образу і характеру. Прищеплювати відчуття комізму, розвивати аналітичне ставлення до компонентів художнього твору. Вчити формуванню власної думки щодо прочитаного, висловленню особистого ставлення до проблем, що порушуються у мистецьких творах.

Тип уроку: вивчення художнього твору.

Хід уроку

1. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

– Що таке антитеза?

Протиставлення будь-чого у художньому тексті називається антитезою – від грецького antithesis. Антитеза у художньому творі не обов’язково будується на антонімах.

Виникнення антитези сягає ще тих часів розвитку культури, коли первісне сприйняття світу як хаотичного царства випадковостей замінювалось певним упорядкуванням уявлень, що грунтуються на принципі подвійності: море – суша, небо – земля, світло – темрява, правий – лівий, південь – північ…

Різні поняття або персонажі ставляться в залежність від ознаки, за якою їх протиставлено.

2. Робота над текстом. Значення антитези й іронії у творі. Сутність конфлікту.

2.1. За якою ознакою протиставляє персонажів своїх оповідань Чехов?

Ремісник Хрюкін – поліціант Очумєлов;

Поліціант – генерал;

Товстий – тонкий;

Високий ранг начальника – середньої ланки службовець.

Отже, Антон Павлович Чехов використовує антитезу за ознакою належності героїв до певного рангу на соціальній сходинці суспільства.

2.2. Чому Очумєлов змінює своє рішення?

Пригадайте, як ми передавали характери героїв, читаючи по ролям. Знайдіть у тексті оповідання місце найбільшої напруги? Мотивуйте свій вибір.

Як називають у структурі композиції місце найбільшої напруги? (Кульмінація). Зачитайте уривок.

“Я вам покажу, як собак розпускати! Пора звернути увагу на таких панів…” (с. 53 підручника).

АНТИТЕЗА

“Хіба він дістане до пальця? Він маленький, а ти он який здоровило!” (с. 54 підручника).

2.3. Для чого автор звертається до антитези? (На протиставленні яскравіше виявляється суперечність – конфлікт).

2.4. Що таке конфлікт? Зверніться до нотаток у зошиті.

2.5. На чию користь вирішується конфлікт? (Конфлікт вирішується на користь собаки. “Візьми його… Собаченятко нічого собі” ).

А тепер згадайте позу і жест, коли городовик і поліцейський наглядач застали Хрюкіна.

2.6. То, врешті, кому показує великий палець, піднятий догори, золотар?

Отже, ще на самому початку оповідання автор закладає іронічний натяк на вирішення конфлікту.

Протиставлення реалізується за ознакою належності “порушника закону” – собаки – до бродячих чи до власності генералова брата.

В оповіданні “Товстий і тонкий” оповідь також побудовано на антитезі.

2.7. Які якості персонажів гостріше, яскравіше виділяє автор на антитетичному порівнянні? (В обох оповіданнях висміюється підлабузництво, чиношанування).

2.8. Які засоби комічного використовує Чехов у своїх оповіданнях?

2.9. Яким чином іронія реалізується в тканині твору?

3. Мовленнєва характеристика персонажів.

Давайте прослідкуємо за текстом, як за допомогою мовлення характеризуються учасники конфлікту. Результати

Спостережень занесемо у таблицю. (Середня колонка заповнюється останньою).

Лексичні характеристики – до кульмінації (говорить Очумєлов) Авторська мова Лексичні характеристики – після кульмінації

Пес – стерво, бродяча худоба, скажений, чорт знає що, бродячий “Біле хортеня з гострою мордою й жовтою плямою на спині. В сльозавих очах у нього вираз туги й жаху” Маленький, може дорогий, ніжна тварина, собачка, собаченятко, шельма, цуцик

Хрюкін Чоловік в ситцевій сорочці з півп’яним обличчям Здоровило, чорт, дурнувата людина, свиня, бовдур

Висновки

Про пса – лексика зниженого стилю, груба. Про Хрюкіна – нічого “Натовп регоче з Хрюкіна”.

В авторській оповіді відсутні лексичні експресивно-стилістичні характеристики персонажів. Він тільки називає явища, предмети, події Про пса – улесливими словами, про Хрюкіна – грубо, образливо

Отже, комічне закладене автором і у вуста кожного з персонажів, через що читач одразу розуміє ставлення кожного з них до конфлікту. Сам автор відмовляється від критики прямим текстом.

4. Вирішення конфлікту.

Ми з’ясували на початку уроку, що конфлікт побудовано на протиставленні (антитезі). Основою конфлікту стала собака, яка вкусила золотаря за палець. Автор протиставляє дії і реакції чиновників (Очумєлова і Єлдиріна), які повинні чинити по справедливості, дотримуватись закону залежно від того, чия собака. Давайте прослідкуємо за текстом, як вирішується суперечка (конфлікт).

Чи справедливим є його вирішення? Результати спостережень занесіть у таблицю. (Середня колонка заповнюється останньою).

До кульмінації Конфлікт Після кульмінації

Хрюкін Хрюкін

“Нехай мені заплатять, бо – я цим пальцем, може, з тиждень не поворухну” Відшкодувати збитки “У нього в законі все сказано… Нині всі рівні… У мене в самого брат у жандармах…”

Очумєлов Очумєлов

“Як оштрафують його, мерзотника, то він дізнається в мене, що означає собака і всяка інша бродяча худоба!” Повернути закон, як дишло… “Ти, мабуть, розколупав пальця цвяшком, а потім і спала тобі на думку ідея, щоб здерти”

“Ти, Хрюкін, постраждав і діла цього так не залишай” Чиновники над законом. І родичі чиновників теж. “Я ще доберусь до тебе”

Отже, протиставлення втілюється залежно від ставлення до вирішення конфлікту. Головні засоби творення комічного в оповіданнях А. П. Чехова стають основою для створення характерів, сюжету. Твір будується на протиставленні образів, поведінки персонажів, ставлення до проблеми.

Використання антитези дозволяє гостріше виявити протиріччя, адже на протиставленні ідея порівняти явища, персонажів виявляється дуже природною. Введення антитези до структури твору позбавляє автора необхідності висловлювати власне ставлення до проблем, порушених у творі. Автор показує – читач робить висновки.

Автор критикує, не сказавши жодного слова критики.

5. Функції художньої деталі у творі.

Ми переконалися, що А. П. Чехов не висловлює думки прямо, а дозволяє робити читачеві це самостійно. Читач повинен виконати певну роботу, щоб зрозуміти авторський задум. Не останню роль у цьому письменник відводить деталям.

Давайте спробуємо з’ясувати, як за допомогою деталей письменник описує зовнішність персонажів, що він хоче сказати нам таким чином про їхні характери, а отже, як показує нам своє ставлення до них і до проблеми “хамелеонства”.

Персонаж Деталі зовнішності Особистісні риси Задум автора

Хрюкін У ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці, півп’яне обличчя Кашляє в кулак – ознака брехні Розкрити невідповідність необхідності бути акуратним і у поведінці, і у зовнішності золотих справ майстру і тому, як веде себе Хрюкін.

Очумєлов “У новій шинелі… ворушачи бровами каже… обличчя заливається усмішкою розчулення ” Суворість, що раптом змінюється улесливістю Різкі зміни настрою – відсутність принциповості. Щойно приступив до обов’язків

Єлдирін “За ним ступає рудий”… з конфіскованим агрусом у руках ” Глибокодумно зауважує” Не йде, а ступає (рос. варіант “шагает”) – безликість. Єдине, що вирізняє людину – рудий

Генерал У генерала собаки дорогі, породисті. Лягаві. Не охочий до хортів Лягаві призначені для охорони, служби, хорти – для полювання

5.1. Елементи зовнішності персонажів.

Чи випадково письменник обрав для розгортання подій базарну площу? Чи має значення місце дії для донесення до нас авторського задуму? Давайте розгадаємо ще один шифр письменника.

Методичний коментар. Подана таблиця орієнтована на вчителя. На уроці досліджуються лише просторові орієнтири вивчених оповідань – “Товстий і тонкий”, “Хамелеон”.

5.2. Роль деталей зображення простору і часу в оповіданнях Чехова.

Таким чином, уже в ранніх оповіданнях А. П. Чехова виявилась оповідна манера, що стане характерною для всієї творчості

Місце дії в різних оповіданнях Чехова Роль деталі Задум автора

“Через базарну площу йде…” Базар – галасливе місце, натовп – видовище Правосуддя чиниться на базарній площі – сатира

“На вокзалі Миколаївської залізниці…” Вокзал – місце зустрічей, прощань, випадковостей Відсутність потреби виявляти чиношанування. Випадково зустрілись, попрощались і все, але ні…

“Земська лікарня…” (“Хірургія”) Земська –

“Обабіч степового шляху…” (“Щастя”) В поросі, бруді, серед величезного простору степу (вибір).

“З N., повітового міста Ті-оі губернії…” (“Степ”) Відсутність конкретики, будь-де, узагальнення, типізація.

“В Х-ому громадському клубі…” (“Маска”) Загадковість, таємничість

Письменника – об’єктивність оповіді, стриманість, розрахунок на читача, який здатен сам розібратись у змістових і емоційних глибинах творів, який не потребує авторських характеристик, пояснень, які “в садах прибиваются к деревьям садовниками и портят пейзаж” (З листа Григоровичу ).

6. Підведення підсумків уроку.

Які висновки ми можемо зробити на основі виконаної роботи?

7. Домашнє завдання.

1. Вказати ознаки оповідання у творі “Хамелеон”.

2. . Користуючись різними джерелами, зібрати відомості про англійського письменника Чарльза Діккенса, найцікавіші факти занотувати в зошиті у вільній формі.




“СМІШНІ ДРІБНИЦІ” “СТРОКАТИХ ОПОВІДАНЬ” АНТОНИ ЧЕХОНТЕ – Функції художньої деталі в прозі А. Чехова. Антитеза як художній засіб і композиційний прийом. Іронія як засіб побудови твору
Обратная связь: Email