|  | 

Софійський соборТвір-опис пам’ятки за власним спостереженням

Свою спадщину – Київ – князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив.

Нехай усі – і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги – одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.

Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки – 55. Храм має п’ять нефів – поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п’ятьма вівтарними напівкруглими виступами – апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального.

Купол і дах вкриті листовим свинцем.

Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк.

Вони, безумовно, є пам’ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.

Фрески Софії збереглись менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди. Київська Софія – справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу.

Нині – це всесвітньо відомий музей.




Софійський соборТвір-опис пам’ятки за власним спостереженням