|  | 

Сонет 121 – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР

Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого,

Впокорившись обмовам навісним.

О суд очей чужих! Як нам із ним

Погодитись нелегко, їй же Богу!

Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб

Мій серця жар? Здолав його б донести

Шпигунський набрід, що кладе на карб

Мені все те, за що я годен честі?

Я – отакий, як бач. Ганьбить мене –

Це міряти на свій аршин пігмеям.

Та я ж високий як на них. Бігме їм

Це не з руки. А хто мене зігне?

На грішника – то всі, і навіть діти,

В смолі пекельній мусили б сидіти.




Сонет 121 – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР
Обратная связь: Email