Советы по подготовке к ВНО по истории

Як працювати з картосхемою

Значну складність для учасників ЗНО з історії України становить виконання завдань, які перевіряють уміння працювати з історичною картою. Розглянемо більш цей аспект підготовки.

Усі тестові завдання побудовані в межах програми загальноосвітньої школи. Неодмінною складовою шкільної історичної освіти є формування предметних компетентностей, тобто умінь, які дозволяють не тільки добувати історичні знання, а також використовувати їх на практиці. Усі історичні події відбуваються не тільки в часі, але й в просторі.

Важливе місце серед компететностей, яких має набути учень при вивченні історії, посідає просторова компетентність учня.

Загальні поради для роботи з картосхемою:

1. Увесь процес підготовки до тестування має відбуватися за постійної присутності у полі зору учня історичної карти – як ілюстрації у підручнику чи посібнику, карти атласу, настінної, електронної тощо.

2. Процес отримання інформації із підручника та карти має іти паралельно, тобто карта має дійсно ілюструвати ті події, про які учні щойно прочитали у тексті. Прочитавши текст підручника, слід спробувати отримати ту ж саму інформацію, але тепер уже із карти.

3. Для того, щоб отримувати інформацію із карти, треба навчитися розуміти її мову. Важливими атрибутами карти є не тільки власне зображення певної місцевості, країни, материка тощо, але й легенда і назва карти. Отже, розпочинаючи роботу з картою, прочитайте її назву, ознайомтеся з легендою, потім знайдіть на карті необхідну Вам інформацію.

4. Знайомлячись із зображенням на карті перебігу якихось історичних подій чи процесів, слід “пов’язати” ці події, процеси, явища із сторонами світу, з великими географічними об’єктами (морями, ріками, горами тощо). Тобто необхідно виконати дію, обернену тій, що описана у другій пораді.

5. Алгоритмом виконання тестового завдання з картою можуть бути наступні кроки.

Перший крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на карті з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з карти із кожним запропонованим варіантом відповідей.

Приклад 1.

Учасникам тестування з історії України під час проведення ЗНО-2009 було запропоновано таке завдання:

Установіть послідовність воєнних операцій Червоної Армії в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945).

А Кримська наступальна операція

Б “битва за Дніпро”

В Карпатсько-Ужгородська операція

Г Львівсько-Сандомирська операція

Відповідь: БАВГ

Учні могли точно не пам’ятати, коли відбувалися описані події. До того ж, програмою ЗНО з історії України тільки одна з них визначена обов’язковою для запам’ятовування – дата, пов’язана з “Битвою за Дніпро”, тобто визволення Києва. Маючи уявлення про загальний хід подій Великої Вітчизняної війни, про те, що визволення території України відбувалося у напрямі із сходу на захід, про розташування місць, за якими названі операції, на території України, можна було цілком правильно виконати дане завдання.

Тестові стратегії

(Поради для учнів щодо роботи із тестом у форматі ЗНО)

Порада 1. Відповідайте на завдання тільки після того, як Ви уважно прочитали та зрозуміли його зміст.

Порада 2. Намагайтеся виконати усі завдання тесту!

Якщо Ви не впевнені у обраному Вами варіанті відповіді, поміркуйте над іншими запропонованими варіантами, співставляючи їх зі змістом завдання. Можливо, інші історичні знання дозволять виключити неправильні, на Вашу думку, відповіді та допоможуть прийняти остаточне рішення. Використовуйте навіть часткову інформацію на користь Вашого вибору. Порада 3. Як під час підготовки до зовнішнього оцінювання, так і під час проходження тестування Ви часто зустрічатиметься із різноманітними Фотографіями. Важливо пам’ятати, вони є не лише ілюстраціями до завдань.

Вони являють собою самостійні джерела, які надають необхідну інформацію для виконання тестового завдання. Відтак – важливо користуватися правильним підходом до їх дослідження та аналізу.

Своєрідним алгоритмом аналізу фотоджерел є відповіді на такі запитання:

– Що від Вас вимагається визначити за фото (персонаж, подія, рік події тощо)?

– Які персонажі, предмети, речі, зображені на фото пов’язані зі змістом самого тестового завдання?

– Чи є на фото якась текстова інформація, що дозволяє виконати завдання?

Відповівши на ці запитання та узагальнивши усі максимально можливі ознаки фото, інформацію з неї, оберіть один із запропонованих варіантів відповіді на завдання.

Порада 4. Серед візуальних джерел, що використовуються у завданнях зовнішнього оцінювання з історії, є Карикатура. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується твір. Відтак – використання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Отже, особливу увагу слід звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Послідовно відповідайте на такі запитання:

– Чи упізнаєте Ви персонажів предмети, речі, відображені на карикатурі?

– Якій події чи якому явищу присвячено карикатуру?

– Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?

– Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок?

– Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?

– Що Вам ще відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?

Узагальніть отриману інформацію та оберіть із запропонованих варіантів відповідей, той варіант, який не суперечить Вашим узагальненням.

Порада 5. Серед візуальних джерел, що використовуються у завданнях зовнішнього оцінювання з історії, Ви зустрінетеся також і з Картами. Алгоритмом виконання можуть бути наступні кроки. Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на карті з позиції поставленого до неї запитання. /Другий крок.

Встановлюємо відповідність отриманої інформації з карти із кожним запропонованим варіантом відповідей.

Порада 6. Аналітичного підходу потребують також завдання тесту на опрацювання Вербальних, текстових джерел. Це найбільш звичний для Вас вид історичного матеріалу. Як правило, в тестах використовуються уривки (фрагменти) із таких видів текстових джерел: погляд очевидця, свідчення учасника подій, газетне повідомлення, погляд історика-дослідника, офіційний документ. Пам’ятайте, завдання, які супроводжуються вказаними джерелами, як правило, вимагають:

Атрибуцію самого джерела (наприклад, “Прочитайте уривок з історичного джерела та Укажіть його назву” тощо).

Атрибуцію події, Про яку йдеться в джерелі (наприклад, “Про яку подію Йдеться уривок з історичного джерела?” тощо).

Атрибуцію факту, Про який йдеться в джерелі (наприклад, “Про якого діяча йдеться уривок з історичного джерела?” тощо).

Алгоритмом виконання завдань на аналіз історичного джерела можуть бути наступні кроки:

– Уважно прочитайте запитання до запропонованого тексту та варіанти відповідей на нього.

– З’ясуйте, що потрібно ідентифікувати: саме джерело, описану у ньому подію чи рік, коли вона відбулася, персонаж тощо.

– В тексті джерела знайдіть слова, висловлювання (ключові слова), які дозволять впізнати предмета ідентифікації. Проаналізуйте їх та узагальніть.

– Оберіть запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам. Зверніть увагу, що, як правило, в тексті джерела наведено не одне, а декілька ключових слів, які дозволяють чітко визначити предмет ідентифікації.

Порада 7. Обираючи літературу для підготовки, звертатайте увагу:

– на наявність грифів, які засвідчують, що те чи інше видання рекомендовано до використання Міністерством освіти і науки України, Українським центром оцінювання якості освіти,

– на рік видання (перевидання) посібника,

– на те, за специфікацією якого року укладені тренувальні вправи.

Уся інформація щодо проведення ЗНО-2012 оперативно розміщується на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (