|  | 

Співець рідної природи – (за віршами “Над Дніпровською сагою…”, “Зоре моя вечірняя…”) – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО

6 клас

(за віршами “Над Дніпровською сагою…”, “Зоре моя вечірняя…”)

І варіант

Всьому світові відомий наш великий поет Тарас Григорович Шевченко. У 1847 році його було заарештовано за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Він перебував на засланні 10 років.

Творчість Шевченка цих років пронизана почуттям туги за рідним краєм, самотності. Але в ній же ми чуємо нескореність поета царизмові.

Рідна природа була для Шевченка першим джерелом розуміння краси, формувала його смаки, спосіб мислення. З дитинства поет вбирав у свою душу багатство барв та звуків українських пейзажів, закохувався всім серцем у рідний край. Пізніше в своїх творах з великою майстерністю він змальовує картини української природи, де чарівні пейзажі протиставляються картинам важкого життя селян.

Таке протиставлення ми бачимо у поемі “Княжна”, уривок з якої “Зоре моя вечірняя…” вивчаємо. Поет розмовляє з зорею, змальовує чудову, мальовничу картину села, на яке дивиться ніби здалеку, разом з зорею. Пейзаж викликає в нас захоплення.

Одночасно виникають почуття жаху, суму, болю від того, що на фоні чудової природи можуть так тяжко жити прості люди, селяни – кріпаки. Такої зміни почуттів поет досягає за допомогою протиставлення, порівняння краси природи і життя селян:

Село! – І серце одпочине;

Неначе писанка село…

Веселі здалека палати,

Бодай ви терном поросли!

Щоб люди й сліду не найшли.

Через протиставлення Шевченко виражає свою любов до трудового народу і ненависть до панів. Поет захоплювався красою рідної природи, але серед цієї краси хотів бачити щасливими своїх земляків. Є в Шевченка і вірші-пейзажі, де змальовується світ, в якому існує гармонія між природою і життям людини. Тільки той, для кого ця природа була рідною, міг із таким натхненням оспівати знайомий краєвид.

У вірші “Над Дніпровською сагою…” Шевченко змальовує літній день на Дніпровій затоці, вживаючи пестливі слова. У нього дерева, “мов дівчаточка співають”, “повбрані, заквітчані”.

Пейзажна лірика Шевченка збуджує в читачів почуття добра, краси, навчає розуміти і любити природу.




Співець рідної природи – (за віршами “Над Дніпровською сагою…”, “Зоре моя вечірняя…”) – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО