“Сплін та ідеал” – ЗБІРКА “КВІТИ ЗЛА” – ШАРЛЬ БОДЛЕР
ШАРЛЬ БОДЛЕР (1821-1867)
ЗБІРКА “КВІТИ ЗЛА”
“Сплін та ідеал”
Цикл “Сплін та ідеал” – центральний і найбільший у збірці – має складну структуру. “Ми можемо говорити про тематичне групування віршів, своєрідну медитацію на певну тему: муза, ідеал, краса, сплін тощо, і про окремі підцикли: І-ХХІ – вступний філософський; ХХІІ-ХХХІХ – цикл Жанни Дюваль; XL-XLVIII – Аполлонії Сабатьє; XLIX-LVII – Марі Добрен1; LVIII-XCIV – філософські поезії на випадок або “Нові квіти зла”.
Назва циклу акцентує увагу на основній темі: трагічна несумісність дійсності та ідеалу. Вона проявляється вже у вірші “Благословення”, коли мати проклинає свого новонародженого сина-поета. Ця тема певною мірою є складовою широкої теми – стосунків Поета і Юрби (сонет “Альбатрос”),
Несподіване тлумачення протиставлення дійсності й ідеалу знаходимо в зображенні Музи – споконвічної супутниці Поета:
Щоб заробить на хліб, немов дитина в хорі,
Співати мусиш ти мольби й псалми суворі,
Не віруючи в них, або юрбі на сміх
Являти мусиш ти, циркачко зголодніла,
В невидимих сльозах принади свого тіла
І реготатися із болестей своїх.
“Продажна муза”. Переклад Д. Павличка
Певним ідеалом може бути кохання:
Коли, склепивши зір, в осінні вечори
Грудей твоїх палких я пахощі вдихаю,
Щасливі береги незвіданого краю
З’являються мені, як сонце з-за гори.
“Екзотичний аромат”. Переклад Д. Павличка
Проте кохання у віршах Бодлера дисгармонійне, як і все життя навколо; воно радше пекельне, аніж райське:
Вимолюю твого жалю, моя кохана,
З безодні темної, куди мій дух упав;
Тут ніч надовкруги, – крізь тьму пливуть, як плав,
Прокляття, стогони, хула безперестанна.
“De profundis clamavi”2. Переклад Д. Павличка
1 Поезії, що входять до “жіночих” циклів, були присвячені конкретним жінкам, чиї імена згодом і отримали.
2 3 глибини волаю (латин.).
У розумінні Бодлера, кохання – де двобій (про що свідчить уже сама назва вірша), у якому учасників чекає загибель і, зрештою, пекло:
Там – пекло! Друзі там! Котімся й ми на дно,
Моя вчителько, без докорів сумління,
Щоб наших зненавид увічнити шаління!
“Duellum”1. Переклад Д. Павличка
І все ж таки спогади про кохану – це спогади про Ідеал:
Так, чиста й сяюча, ясна моя Богине,
Твій вид у спогаді переді мною лине,
Над оргій рештками, над чадом марноти.
“Духовне світання”. Переклад Д. Павличка
Поета надихали на вірші про кохання різні за характером і вдачею жінки. Критики так пишуть про їхню роль у житті Бодлера: якусь називають добрим ангелом-захисником, якусь – злим демоном. Пригадаємо слова Т. Готьє: “Різноманітні жінки виникають у глибині віршів Бодлера, але їм не можна дати імена.
Це типи, а не особистості. Вони відтворюють “вічну жіночність”, а кохання, яке відчуває до них поет, – це Кохання взагалі, а не конкретне кохання”.
Кохання, яке не змогло захистити від спліну, має хоча б трохи приглушити страх смерті:
Жахна могила жде, так дайте ж на коліна
Покласти вам своє затьмарене чоло,
Тужити, що пройшла пора жарка й промінна, .
Відчути осені згасаюче тепло.
“Осіння пісня”. Переклад Д. Павличка
Жах смерті й “лютий сплін” стають наскрізними темами збірки. Якщо “світова скорбота” романтиків була викликана переважно недосконалістю світу, то бодлерівський сплін виникає насамперед із внутрішнього самовідчуття:
1 Двобій (латин.).
І довгий катафалк з блискучими дверима
Проходить у душі; подолана давно
Надія хлипає, й розпука нещадима
Встромляє в череп мій прачорне знамено.
“Сплін” (“Як небеса тяжать, мов покришка сталева.,.”).
Шарль Бодлер підкреслює швидкоплинність людського життя, невблаганність часу:
Всі радощі втечуть, як сільфи голубі,
За обрій, в тінь куліс, погасне світу диво…
Дивися – кожна мить відкушує жаждиво
Шматочок розкоші, дарований тобі.
Немов комар їдкий, секунда за годину
Тобі три тисячі шістсот разі/в бринить: –
Тоненьким хоботком незрима, підла мить,
Я висмоктала вже твого життя частину І
“Годинник”. Переклад Д. Павличка
(2 votes, average: 3.50 out of 5)Твір на тему: “Сплін та ідеал” – ЗБІРКА “КВІТИ ЗЛА” – ШАРЛЬ БОДЛЕР
“Сплін та ідеал” – ЗБІРКА “КВІТИ ЗЛА” – ШАРЛЬ БОДЛЕР