|  | 

Тарас Шевченко – наш великий поет – “МУДРА КНИЖКА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ”

Підручник Літературне читання 4 клас – Коченгіна М. В. – Ранок 2015
Розділ 3 “МУДРА КНИЖКА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ”: ПИСЬМЕННИКИ ХІХ СТОЛІТТЯ – ДІТЯМ

Завдяки цьому розділу я дізнаюся більше про творчість українських письменників – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Я буду милуватися красою мови їхніх творів. А ще прочитаю байку Леоніда Глібова.

А що очікуєш ти від зустрічі з творами розділу?

Тарас Шевченко – наш великий поет

Ти нам залишив прагнення високі,

Шляхи священні, по яких іти.

Твого сумління й мужності уроки

Ми бережем і будем берегти.

Микола Палієнко

Дід і малий Тарас

– Діду, дідусю, розкажіть про козаків, про неволь – ників, про гайдамаків*,- просив хлопчина.

Дідусь усміхнувся. Руку поклав на ясну голівку внука й став розказувати. А Тарас слухав, слухав.

Очей із діда не зводив, кожне слово пильно ловив. Дарма, що чув це вже в десятий раз. Запалювалися вогником його очі й сяяло радощами личко, як дідусь розказував про славні походи козаків, про їхні бої з бусурманами.

Серце жаль стискав, як дід оповідав про невольників, що каралися в турецьких кайданах. Гордощі розпирали груди, як слухав про великі перемоги козаків над ворогами. Легше ставало на серці, як із уст діда пливло оповідання про страшну, але справедливу помсту гайдамаків, про Гонту* й Залізняка*.

Дідусь скінчив, сусіди давно розійшлися додому, в саду розгулялося тьохкання соловейка, а Тарас сидів, мов заворожений. Тихо схлипував. Кістлява дідусева рука гладила його волосся.

– Дідусю,- спитав Тарас,- звідкіля про те все знаєте? Були ви там і бачили все?

Дідусь усміхнувся:

– У гайдамаках був і ходив із Гонтою й Залізняком гуляти. А про козаків чув від старих людей, від кобзарів сліпих. Усе збереглося в голові столітній.

А що бачив і чув, те й другим розказую.

І дідусь пошкандибав у хату, бо вже вечеряти кликали.

Володимир Барагура

– Маленький Тарас дуже уважно слухав розповіді діда. Випиши сполучення слів, які показують, які почуття виникали в малого хлопця під час оповідей дідуся.

Автор тексту не говорить про дідуся Тараса, що він був добрий, любив свого внука, його любили й шанували всі люди в селі… А ми чомусь думаємо саме так. Чому?

Допоможемо Лесику! Що ще можна розповісти про дідуся Тараса?

І досі сниться: під горою,

Між вербами та над водою

Біленька хаточка. Сидить,

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

І досі сниться: вийшла з хати

Веселая, сміючись, мати,

Цілує діда і дитя,

Аж тричі весело цілує,

Прийма на руки і годує,

І спать несе; старий читає,

Перехрестившись, “Отче наш”.

Крізь верби сонечко сіяє

І тихо гасне. День погас,

І все почило. Сивий в хату

Й собі пішов опочивати.

Тарас Шевченко

Читаєш цей вірш – і на душі тепло, спокійно. А що відчуваєш ти?

Діти

На Великдень, на соломі

Против сонця, діти

Грались собі крашанками

Та й стали хвалитись

Обновами. Тому к святкам

З лиштвою* пошили

Сорочечку. А тій стьожку,

Тій стрічку купили.

Кому шапочку смушеву*,

Чобітки шкапові*,

Кому свитку. Одна тільки

Сидить без обнови Сиріточка, рученята Сховавши в рукава.

– Мені мати купувала.

– Мені батько справив.

– А мені хрещена мати Лиштву вишивала.

– А я в попа обідала,- Сирітка сказала.

Тарас Шевченко

Я майже нічого не знав про те, як жили діти заможних селян та діти-сиріти. Але прочитав цей вірш і ніби побачив цих дітей, які вели розмову. Я нібито почув, як вони вихвалялися обновами, що їм подарували їхні рідні.

Якою ж нещасною є дівчинка-сирітка, що може похвалитися лише тим, що пообідала в попа! Я розумію, що вона постійно недоїдала й часто була голодною. Цей вірш викликав у мене сум.

Я жалію дівчинку-сирітку.

А які почуття викликав цей вірш у тебе?

Окрім народних казок існують казки літературні. Літературна казка, на відміну від народної, має автора. Письменники-казкарі часто створюють свої твори на основі народних казок.

На весь світ відомі імена славетних казкарів – Ханса Крістіана Андерсена, Шарля Перро, братів грімм. Згадай назви їхніх казок.






Тарас Шевченко – наш великий поет – “МУДРА КНИЖКА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ”