Тема: Многоцвіття таланту Володимира Гараніна

Тема: Многоцвіття таланту Володимира Гараніна.

Мета: Ознайомити дітей із життєвим і творчим шляхом В. М. Гараніна, його творами, активізувати читацькі інтереси дітей; розвивати зв’язне мовлення, уяву; виховувати турботливе ставлення до птахів, любов до рідної мови. Обладнання. Портрет письменника, таблиця, малюнки птахів горобчика, зозулі, сороки, індивідуальні картки, таблиця з визначеннями жанрів.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

1 .Мовна розминка.

А) Гра “Хто як співає?”

До назви птаха дібрати слово, що передає його голос. Горобець – ( цвірінькає) зозуля – (кує) Сорока – ( скрекоче) синиця – ( цінькає) Півень – (кукурікає) сова – (кричить, ухкає)

Діти самі пропонують аналогічні завдання однокласникам.

Б) Робота зі скоромовкою. На одній сосні високій Десь-колись жили сороки, Дві сороки-білобоки,

Одинокі дві сороки.

Учні читають скоромовку виразно напівголосно у помірному темпі; швидко; дуже швидко. Кілька учнів декламують скоромовку у різному темпі.

Які скоромовки про птахів ви ще знаєте?

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці читання ми познайомимось із життєвим шляхом письменника-земляка Володимира Михайловича Гараніна та здійснимо подорож сторінками його творчості. (Вчитель розміщує на дошці таблицю).

Життєвий і творчий шлях В. М. Гараніна. Загадки письменника (робота в групах ). Новелета “Горобчик” із збірки “Звична справа”. Байка “Доброзичливий горобець”.

III. Вивчення нового матеріалу.

Сторінка 1. Життєвий і творчий шлях В. М. Гараніна.

Гаранін Володимир Михайлович народився 5 лютого 1934 року в селі Троянка Голованівського району Кіровоградської області в селянській родині. Там же закінчив десятирічку. З 1954 року живе в Одесі.

Працював робітником у будівельних організаціях. Протягом 1954-1956 рр. служив в лавах Радянської Армії. Після закінчення філологічного факультету Одеського державного університету ім.

1.1. Мечникова працював у партійних органах та в системі МВС. Має урядові нагороди.

Обирався депутатом Одеської міської Ради. Обраний в керівні органи НСПУ та Одеської обласної організації НСПУ. Відповідальний секретар Одеської обласної організації НСПУ.

ЯНЬ рЩ. щт ЩЩь Щт

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА 1-І! СТУПЕНІВ № 12 КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Да

Конспект уроку позакласного читання з літератури рідного краю (4 клас) на тему:

“Многоцвіття таланту Володимира Гараніна”

4 -/>

Її

“і

КІРОВОГРАД 2009

%^|г %Цг %шрг %шг Мк’ 1

Цщ Цщ Цщ ЦЩ ЩЬу”:

.Л

Володимир Гаранін плідно працює в жанрах сатири й гумору, філософської лірики, публіцистики, літературної критики та мовознавства.

Автор поетичних збірок: “Доброзичливий горобець”, “Червоні світанки”, “Щиро кажучи”, “Притчі про козака Мамая”, “Четвертий вимір”, “Голубі серпанки”, “Осінні мелодії”, “Мементо морі”, поеми “Дума про Сірка”, збірки новелет “Звична справа”, демонологічні повісті “Чортів батько”, мовознавчих книжок “Ну що б, здавалося слова”, “Як парость виноградної лози”, “Еней був парубок моторний” ( Лексична енциклопедія “Енеїди”), літературознавчої книжки “Віктор Дзюба” про відомого українського письменника Віктора Дзюбу.

Лауреат премії ім. Степана Олійника, дипломат Всеукраїнського конкурсу “Байка – 2001”, Лауреат Всеукраїнського конкурсу “Українська мова – мова єднання” (2003, 2004, 2005, 2006), нагороджений Почесними відзнаками НСПУ та Голови Одеської обласної адміністрації.

Член Національної Спілки письменників України та Національної Спілки журналістів України.

Сторінка 2. Загадки, що увійшли до збірки “Чарівна торбинка для внучки Яринки”.

– Що таке загадка? (Діти пригадують, вчитель розміщує на дошці визначення).

Загадка (від “гадати” – думати, вгадувати) – жанр фольклору, дотепне запитання, часто у віршованій формі.

Робота в групах. ( 3 групи). Ігр. – готувала загадки В. М. Гараніна про тварин.

Гр. – готувала загадки В. М. Гараніна про рослини. гр. – готувала загадки В. М. Гараніна про явища природи та інше.

1 група

Звірів всіх боїться дуже, Невеличкий він на зріст. Кожушок тепленький має,

Довгі вуха й куций хвіст. (Зайчик)

У долині, під дощем, Спав клубок, мов під кущем. Дощ шумить. Кругом гуде – Він і вухом не веде.

Хай гуде. Нехай шумить –

Він, мов камінь, міцно спить. (їжак)

Лише стане на паркан І тоді без ліку

Він те й робить, що кричить Всім нам: “Ку-ку-рі-ку!” От хвалько цей дивний птах, Бо він добре знає, Бо ніхто так, лише він Пісню цю співає. (Півень)

4. Птаха рябенька

Сіла в гніздечко-

Подарувала мені яєчко.

Птасі спасибі

Сказав я охоче-

Вона ж радіє,

Тихо сокоче. (Курочка)

5.В день у хатці спочиває,

А вночі вона літає,

Величезні має очі

Добре бачить серед ночі. (Сова)

По стеблинці Тихенько повзе, Свій будинок

На собі несе. (Равлик)

Він на ліжку міцно спить, А під ліжком

Миш пищить. Прокидайся, соню, вмить, Треба мишку ту зловить. (Котик)

Му-у-у і му-у – угодне лиш слово Добре знає.

Це… (корова)

2 група

Тисячу синочків Щедрий батько мав, Мисочки гарненькі Всім подарував.

З мисочки синочки

Кашки не їдять,

Бо вони в тих мисочках

День і ніч сидять. (Дуб і жолуді)

Замоталася в хустину На городі господиня.

А у неї тих хустин

На п’ятнадцять господинь. (Капуста)

Червона красуня Сидить у коморі, Косу зелененьку

Тримає на дворі. (Морква)

У зеленому кожусі На гіллячці довго спав, Лиш кожух той розірвався –

Він на землю зразу впав. (Горіх)

Мій дідусь м’ячі рябі Перевозив на гарбі. Звуться, як, скажіть, вони? Це смачненькі… (Кавуни) В червонесенькій сорочці Живе панночка в лісочку. Кожен радий їй вклониться – Хто ж ця панночка? (Суниця)

З група

1 .В полі темному вівчар Пасе

Тисячі отар. (Місяць, зірки)

Живу я давно Споконвіку. Умію кричать, Кукурікать,

На будь-якій мові співати, Гудіти, гриміти, бурчати; Весела буваю і зла-То хто ж я нарешті така. (Луна)

Ген по полю голубому Коні день і ніч біжать-Без зупинки,

Без спочинку,

І не сплять, і не їдять. (Хмари)

По синьому морю Квапливо іде,

До берега прийде-

I враз пропаде. (Хвиля)

Все життя їх мав і маю,

Але ліку їм не знаю. (Волосся)

На гарячому завжди Він швиденько мокне, А як кинути у воду,

То відразу сохне. (Віск)

Дуже гарна Й дивна штука: День і ніч

Тихенько стука. (Годинник)

Сонце десь ще за горами, А вони уже з ногами.

А як світ цей спати ліг,

То вони уже без ніг. (Чоботи)

Сторінка 3. Новелета “Горобчик” із збірки “Звична справа”.

Підготовча вправа. Читання деформованого тексту.

РобГоці – рикосні хипта. ниВо всеніїд: живсятьля дапломи і насіямнн, тьїдя ахком ат їхніх личикон.

Що ви дізналися про горобця із деформованого тексту? Новелета “Горобчик”. ( Діти отримують індивідуальні картки: з надрукованою новелетою і байкою).

Новелети – коротенькі розповідні твори про якісь цікаві події з несподіваними фіналами – відбивають як історичне минуле, так і сучасне буття.

1. Первинне читання новелети (мовчки). – Про кого ця новелета?

Горобчик

Ми так звикли до цієї маленької сірої пташки, що навіть не помічаємо її. А горобчик супроводжує нас все життя: на подвір’ї, в городі, в полі, в гаю, у селі, у місті, на дачі.

Більш відданої пташини нам не знайти. А їй треба небагато від нас – лише крихту, що залишилася на нашому столі після обіду.

В. Гаранін

Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

Чому ми не помічаємо цієї маленької сіренької пташки? Де супроводжує нас горобчик в житті? Як ви думаєте, чому автор назвав цю пташку найбільш відданою?

Чого потребує горобчик від людей?

Доповнення знань учнів.

Крім усього прочитаного про цього птаха, ви повинні знати, що горобчики – дбайливі батьки. Вони турбуються про пташенят – горобенят: годують, захищають від ворогів, вчать літати. А покидають пташенята гніздо лише після того, як навчаться літати і самостійно добувати їжу.

А ось що в народі говорять про горобців, дізнаєтесь, коли продовжите прислів я і приказки:

Виглянув, не сій проса.

Слово не горобець, як горобець.

Боїшся горобців – як горобець з гнізда.

Скаче вилетить – не впіймаєш.

Як ви розумієте ці прислів’я і приказки? Сторінка 4. Байка “Доброзичливий горобець” Які байки ви вже читали? Хто був їхнім автором?

Що таке байка і які її особливості?

Байка – невеликий, найчастіше віршований твір повчального змісту. У байках в образах тварин, рослин, звірів, предметів зображено людей. 1.Слухання байки ( виразно читає вчитель).

Доброзичливий горобець До горобця під стріху птах шугнув:

Пусти, Горобчику, пусти, – благає птиця, – вже холодно.

Голодна, мокра я –

Не маю де під старість обігріться.

Будь гостею, – промовив Горобець, – та як же так, що в старості одна ти? Чому, коли була ще молода,

Оселю не змогла собі придбати? А діти де?

Сердешний.,не питай…

Про це мовчати я ніяк не можу, що діти – о бодай би не зросли-Недогодила їм, негожим… Я ж не полечу у теплий край… не знаю діять що… хоч помирай…

Господар заспокоїв бідолаху

І обігрів. Приніс якусь комаху.

А гостя стогне, бідкається, плаче

Та згадує оселю у байраці,

Та як діток своїх там годувала.

Виховувала як, та як співала…

Ось так би до весни й прожила ледащиця,

Що попросилася лиш тільки обігріться,

Та на галяву ту Сорока завітала

І на все горло закричала:

Та ти пригрів Зозулю біля себе! тебе, негіднику, скарати з нею треба! Гвалт підняла.

Птахи поприлітали

І Горобця з Зозулею… прогнали.

Відповіді на питання.

Чи сподобалась вам байка? Чи є ще в байці дійові особи, крім Горобчика? Що ви знаєте про птахів горобчика, зозулю, сороку?

Словника робота.

Стріха байрак

Самостійне повторне читання байки учнями (мовчки).

Доведіть, що ви читали байку.

Розкриття ідейної спрямованості тексту. Вибіркове читання.

З яким проханням звернулася до Горобчика Зозуля? Що їй відповів Горобчик? З яких рядків твору слідує, що Горобчик дуже гостинний господар Як поводила себе Зозуля перебуваючи в гостях? Чи щирою і правдивою була Зозуля?

Як ви думаєте, які риси людського характеру засуджує автор? Чим закінчується байка? Як ви вважаєте, чому птахи прогнали Горобчика і Зозулю?

Вправи на розвиток швидкості читання. Гра “Дочитайте рядок байки”.

Учитель або хтось із учнів читає перші слова якогось рядочка, а інші – дочитують його.

Робота над виразністю читання.

Як ви думаєте, чи однаково слід читати слова Горобчика і Зозулі? Чому так гадаєте? Який тон читання виберете читаючи слова Горобчика, Зозулі, Сороки? Перечитайте ще раз питальні речення так, щоб було чути питальну інтонацію. Скільки є окличних речень?

А розповідних? Прочитайте їх виразно.

Читання байки в особах. Інсценізація. ІУЛідсумок уроку.

З творчістю якого поета ми познайомилися на уроці читання? Що ви запам’ятали із життєвого і творчого шляху В. М. Гараніна? Які твори письменника вам найбільше сподобались?

Чим саме? Як ви думаєте, чого навчають нас загадки, новелети, байки В. М. Гараніна?