Тема “Розвиток творчої самостійності учнів”

1. Протиріччя:

– між фронтальними формами навчання та індивідуальним темпом навчально – пізнавальної діяльності учнів;

– між необхідністю розвивати творчий потенціал особистості і відсутністю умов для індивідуальної роботи з кожним учнем;

– між бажанням учнів до самостійності і не умінням організувати і керувати своєю навчально – пізнавальною діяльністю;

– між необхідністю засвоєння шкільної програми усіма учнями у класі та різними здібностями дітей.

2. Основна ідея:

– створення відповідного середовища для розвитку здібностей особистості до самовдосконалення на основі врахування її вікових особливостей, внутрішніх резервів, можливостей.

3. Особиста концепція

– Організація продуктивної навчальної діяльності учнів із врахуванням їх інтересів, нахилів, здібностей;

– розвиток механізмів природної та соціальної адаптації;

– співпраця учителя та учнів;

– розвиток інтелекту, мислення учнів за допомогою розвиваючого, проблемного, пошукового методів;

– активізація розумової діяльності, формування особистості через розвиток соціальної взаємодії учнів.

Технологія досвіду

Сутність мого досвіду заклечається у створенні освітнього простору, максимально адаптованого до індивідуальних особливостей учня. Головна мета : навчити дитину самостійно будувати процес свого навчання через рефлексію (форма теоретичної діяльності людини, яка напрямлена на осмислення своїх особистих дій), або (роздуми, самоспостереження, самопізнання), через співпрацю з товаришами та вчителем.

На мою думку, навчання – це не тільки повідомлення нової інформації, але і навчання прийомам самостійної роботи, взаємоконтролю, самоконтролю, прийомам дослідницької діяльності, умінню добувати знання, узагальнювати та робити висновки. Уміння самостійно працювати – це те чому учень повинен навчитися.

Для розв’язання даної задачі я використовую різні прийоми активізації діяльності на уроці: навчання в парах, за допомогою яких організовую усну та письмову роботу в режимах “взаємоконтролю” та “самоконтролю”.

Навчання учнів методам організації діяльності, прийомам взаємоконтролю та самоконтролю провожу в різних формах: інструктажі, бесіди, уроки взаємонавчання, практикуми, уроки самоконтролю.

На мою думку, посилення контролю усього процесу навчання піднімає якість навчання, робить його керованим та результативним. Тому намагаюся домогтися злиття контролю вчителя із взаємоконтролем і на кінець самоконтролем учнів.

Велику увагу приділяю організації самостійної роботи, використанню диференційованих завдань. Також використовую зошити з друкованою основою, забезпечує керування самостійної роботи, а також підвищує її інтенсивність.

Домінуючими методами у всіх формах навчально-виховного процесу є розвиваючий, проблемний, дослідницький, метод мозкової атаки, самостійна робота. Мотиваційне навчання можна забезпечити системою нестандартних форм уроків: презентацій, інтелектуальні клуби, ділові ігри, проблемні дискусії, уроки – інтерв’ю, уроки-відкриття, уроки відкритих думок і т. д. На мою думку, використання активних методів та нестандартних форм навчання сприяють відмові від зубріння, розвитку мислення, активізації розумових процесів.

Самостійна робота учнів на уроці.

Об’єм та складність завдань посилюється від рівня до рівня. Початковий рівень з оцінкою 1-3 бали; середній рівень – 4 – 6 балів, достатній – 7 – 9 балів, високий рівень – 10-12 балів. Головним під час виконання завдань є включення механізмів саморегуляції.

Учні починають з І – рівня, а потім учень сам вирішує чи ватро йому після виконання мінімального завдання, переходити до виконання завдання наступного рівня. Час для виконання завдань у всіх однаковий, але кожен учень пересувається від рівня до рівня зі своєю швидкістю.

Контроль результатів самостійної роботи.

Під керівництвом вчителя учні оволодівають самоконтролем та взаємоконтролем із використанням засобів зворотного зв’язку. Перехід до внутрішнього самоконтролю означає, що правильні навчальні дії сформовані, та необхідність у всіх видах зовнішнього контролю зникає. Замість контролю вчителя – вільне спілкування з ним, замість взаємоконтролю – вільне спілкування з товаришами, замість самоконтролю – внутрішній самоконтроль.

Рух до внутрішнього самоконтролю дозволяє перейти до оволодіння творчими евристичними видами діяльності.