Тема війни у світовій літературі. Урок у 7 класі
Тема уроку: Доля людини і людства в оповіданнях Г. Белля і М. Шолохова.
Мета: узагальнити знання про особливості зображення теми війни в літературі; знайти спільне і відмінне в оповіданнях німця Г. Белля і росіянина М. Шолохова; розвивати в учнів уміння робити висновки на основі вивченого, навички порівняльного аналізу; виховувати в дітях особисте ставлення до проблем, порушених у творах, повагу до історичного минулого.
Тип уроку: урок-дослідження.
Методи і прийоми: евристичний; бесіда, творче моделювання, асоціативна розминка, робота в групах, дослідницька робота, робота з ілюстраціями, випереджальні завдання.
Обладнання: портрети письменників Г. Белля і М. Шолохова; репродукції картин, що відображають тему війни; ілюстрація до оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Т. Малишко; репродукція картини Т.-В. Шрьодера “Війна потрапляє кожному в серце”; опорна схема “Доля героїв у долі своєї країни”.
Випереджальні завдання: робота в групах за різними завданнями; декламування напам’ять віршів Б. Брехта, О. Твардовського.
Епіграф: Війна є запереченням істини і гуманності. Справа не тільки в убивстві людей, адже людина так чи інакше повинна померти, а в свідомому і впертому розповсюдженні ненависті і брехні, які потроху прищеплюються людям.
Дж. Неру
Хід уроку
І. Організаційний момент. Привітання.
ІІ. Основний зміст уроку.
1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку, проблемного питання.
Вступне слово вчителя.
Найстрашніше, що може зазнати людина – це війна, адже вона несе смерть. Однією з найжорстокіших була друга світова. Дуже дорого заплатив наш народ за перемогу. До цього часу історики та соціологи розбігаються у думках про точні цифри загиблих у ці буремні роки. Уся Європа просякнута кров’ю жертв Другої світової війни.
Забути таке неможливо. Тому і в наші дні з’являються ще нові літературні, живописні, скульптурні твори, присвячені цій темі; знімають кінофільми, художні і документальні, щоб пролити світло на деякі факти історії. Але в кожному з цих творів стверджується думка, що на війні – усі жертви, що доля людини не може бути відокремлена від долі своєї Батьківщини, що війна кладе свій відбиток як на переможених, так і на переможців.
От і сьогодні на уроці ми підіб’ємо підсумки за вивченими творами про війну і дамо відповідь на таке проблемне питання:
Чи може доля людини бути відокремленою від долі країни, народу?
(Повідомлення теми, мети уроку)
2. Актуалізація опорних знань.
1) Бесіда:
– Твори яких авторів про війну ми вивчали на попередніх уроках?
– Як герой “Подорожнього…” опинився на фронті? Скільки йому років?
– Які деталі підказують юнакові, що він у власній школі?
– В оповіданні вагоме місце посідають твори мистецтва. Яке вони мають значення для виховання молодого німецького покоління?
– Війна дійшла до вулиць рідного міста героя оповідання. Чому ж тоді він так і не зміг закінчити фразу “Пішов зі школи на фронт і поліг за…”?
– Яке значення мають у творі обірвані цитати?
– Доведіть, що фашизм був згубним не тільки для інших народів, але й для самих німців.
Повідомлення вчителя: З цього приводу ще до початку війни. У 1939 році, німецький поет Бертольд Брехт написав вірш:
Фюрер вам будет рассказывать – дескать война…
Продлится всего четыре недели. К началу осени
Все вы вернетесь домой. Но осень
Много раз придет и пройдет, а вы
Не вернетесь домой.
Маляр вам станет рассказывать – мол, машины
Будут за вас воевать. Лишь немногим
Предстоит умереть. Но вы,
Сотнями тысяч будете вы умирать,
Умирать в таком огромном количестве,
В каком никогда и никто еще на свете не умирал.
Если мне доведется услышать, что вы
Воюете на Северном полюсе, в Индии, в Трансваале,
Значит, буду я знать, где ваши могилы.
Цей вірш – свідчення того, що не всі німці сліпо довіряли Гітлеру і передбачали сумні наслідки війни.
Продовження бесіди:
Звернемо увагу на інший твір, вивчений нами в цьому розділі – оповідання М. Шолохова “Доля людини”.
– Яким було життя Андрія Соколова до війни?
– Як Андрій потрапив у полон?
– У чому суть морального протистояння коменданта Мюллера і військовополоненого Соколова?
– Про які риси характеру героя йдеться в епізоді розподілу їжі, отриманої від коменданта?
– Як йому вдалося втекти з полону?
– Які трагічні новини підготувала для нього доля після звільнення з полону?
– Як змінилася доля Андрія Соколова після зустрічі з Ванюшею?
2) Творче моделювання.
Як ви гадаєте, якою буде подальша доля героїв оповідань Г. Белля (якщо він виживе) і
М. Шолохова? (учні моделюють долі героїв, усно повідомляють свої уявлення).
3. Асоціативна розминка.
Доберіть образи-символи, що асоціюються у вас зі словом “війна”
Війна – смерть – горе – чорний колір – плач – страх – вбивство – кров – …
Повідомлення вчителя: Асоціації можуть виникнути не тільки словесні, але і живописні образи. Ось погляньте на символічні малюнки Т. Шрьодера “Війна потрапляє кожному в серце” і Т. Малишко “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”
На малюнку Т. Малишко за оповіданням Г. Белля багато символів. Це і обірвана цитата, і запеленаний юнак, який вже ніколи не скористається власними руками, і колючий дріт, і, врешті, ноша, що її несуть двоє санітарів, виходячи з дверей тимчасового госпіталю.
Німець Т.-В. Шрьодер теж був на фронтах Другої світової війни. Його малюнок – пересторога людству не допустити війни. На передньому плані зображена дівчинка, яка милується пташкою, що сидить на соняшнику.
Пташка – символ волі, соняшник – символ безхмарного життя. Вдалині мчить кудись автомобіль. У будинках живуть люди, обробляють поля. Але за спиною дівчинки з’явився кістяк людини, дірками орбіт дивиться на небо, підняв вгору те, що колись було рукою, ніби захищаючись. А на небі смертоносний вихор. І нескінченний ряд людських кістяків.
Нива випалена. Від жаху кричить селянка. І тільки дівчинка нічого не помічає. Що за її спиною? Минуле?
Чи, може, прийдешнє? Жахливий прогноз? Треба не дозволити розпочати війну, бо вона може стати для людства останньою: не буде ані людства, ані землі, ані пташки на соняшнику.
4. Робота в групах. Звіт зробленого представниками.
І група. Знайти спільне в оповіданнях “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” і “Доля людини”. Алгоритм пошуку: історичні події, що висвітлюються у творах; хто герої; від чийого імені ведеться розповідь; як вплинула на їх долі війна.
ІІ група. Знайти спільні моменти в долях героїв оповідань “Подорожній…” та “Доля людини”. Алгоритм пошуку: довоєнні роки; участь у війні; післявоєнне життя.
ІІІ група. Дослідити відмінності в оповіданнях. Алгоритм пошуку: який пафос оповідань – оптимістичний, трагічний.
5. Повідомлення вчителя.
Ми розглядаємо сьогодні твори, героїв, авторів двох ворогуючих сторін у Другій світовій війні. Чому ж у них так багато спільного? Герої були з протилежних сторін фронту, але переживання у них виникали схожі. Чи не тому, що в усіх народів світу спільні загальнолюдські цінності, на яких, власне, він і тримається? Чи не тому, що у будь-якому випадку вони – жертви війни, бо переживають її лихоліття на власній долі?
А ще – беруть на себе моральну відповідальність за тих, хто поліг на війні.
Ось послухайте декламування вірша О. Твардовського “Я знаю: никакой моей вины…”
(виступ з випереджальним завданням)
І вірш Бертольда Брехта “Я выживший”
Я, конечно, знаю: единственно по счастливой случайности
Я пережил стольких друзей. Но прошлой ночью во сне
Я слышал, как эти друзья говорили про меня:
“Выживают сильнейшие”.
И я ненавидел себя.
В обох віршах звучить мотив моральної відповідальності тих, хто вижив на війні, перед тими, хто загинув.
7. Дослідницька робота.
(На заготовленій схемі-таблиці заповнюємо дослідження учнів про долю героїв вивчених творів у долі своєї країни)
Герой “Подорожнього…” | Німеччина | Андрій Соколов | Радянський Союз |
1. Народження героя. 2. Гімназист, роки навчання. 3. Участь у війні. 4. Скалічене життя. 5. Майбутнього нема. | 1. Відбудова після І світової війни. 2. Прихід до влади фашистів. 3. Загарбницькі війни. 4. Крах гітлерівців. 5. Руїни, період відбудови. | 1. Створення сім’ї, робота, виховання дітей. 2. Участь у війні, полон, втеча з полону, втрата родини. 3. Смерть сина. 4. Післявоєнна робота, зустріч з Ванюшкою; створення нової сім’ї. | 1. Період відбудови після І світової та громадянської воєн. 2.Велика Вітчизняна війна. 3. Перемога. 4. Період відбудови. |
Висновок. Повернемось до проблемного питання:
Чи може доля людини бути відокремленою від долі країни, народу?
8. Заключне слово вчителя.
Давно закінчилась війна. Сьогоднішнє покоління не знає її вибухів. Незабаром 9 травня – День Перемоги.
Це об’єднуюче свято для народу, кожної особистості. Дедалі менше стає ветеранів – учасників бойових дій. Проте багато наших співвітчизників зазнали страхіття брудної Афганської війни. А хіба війни можуть бути чистими? Всі вони несуть із собою смерть, одягають в жалобу тисячі сердець.
У війни холодні очі, у неї свій рахунок, своя безжалісна математика.
Та є у нашому житті і деякі насторожуючі моменти. Дедалі частіше з’являються у засобах масової інформації повідомлення про відтворення так званого неофашизму. Технократична революція призводить до огрубіння душ, знецінення моральності, агресії окремих людей, що поширюється на цілі покоління. У такій ситуації не можна замовчувати подібні антигуманні прояви.
Від кожного з нас залежить мир і спокій на планеті, тому завдання людства – не допустити спалаху третьої світової війни, бо вона може спричинити крах земної цивілізації.
ІІІ. Підсумки уроку. Етап рефлексії.
Продовжіть речення:
Я дізнався на уроці… (що?) Мене вразило на уроці… (що?) Я навчився на уроці… (чого?)
ІV. Домашнє завдання.
Підготуватись до написання твору на одну з тем:
Що несе війна людству? Література проти війни.
Твір на тему: Тема війни у світовій літературі. Урок у 7 класі
Тема війни у світовій літературі. Урок у 7 класі