|  | 

Тематика п’єси “Хазяїн” ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

10 клас

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Серед найкращих п’єс, що поєднують матеріал, взятий з українського життя, патріотизм, здорові народні ідеали та літературно-драматичну майстерність, глибину висновків, уміння бачити загальноісторичний сенс подій, що відбуваються в Україні, п’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” посідає не останнє місце.

Персонажі п’єси – сім’я, помічники, знайомі, що оточують головного героя Терентія Пузиря. Драматург групує події і будує сюжет так, що на наших очах обертається “хазяйське колесо”, об’єднуючи всіх навколо з однією метою – накопичення. Рушійною силою є сам хазяїн, який вибився у мільйонери, віддавши для цього все – душу, тіло, зв’язки з рідними, родинні та товариські почуття.

Це один із своєрідних характерів, які з’являються в українському селі тоді, коли традиції порушено, народні ідеали втрачено, а чесноти, якими пишалися предки, поступилися місцем грошам.

Заради грошей дозволено все. Закони людські та юридичні відступають назад, бо людина бере у супутники один закон: “Аби бариш, то все можна!” Почавши з добування грошей, бо все нібито свідчить про те, що саме в них щастя, герой непомітно підкоряє життя своє та своєї родини саме процесу примноження капіталу. Він не може твердо та розумно оцінити свої дії.

Раніше були у літературі герої, які не соромилися нічого, аби добути грошей, та за цим було щось інше: гроші були потрібні, щоб одружитися, посісти пристойне місце у суспільстві, досягти менш шляхетних цілей. А Карпенко-Карий бачить, що з’явилися інші герої, для яких гроші – не засіб, а самоціль. І сам Пузир, і родина живуть у злиднях, багатій-мільйонер ходить у кожусі, що вже тхне, як купа гною, його одежина – латка на латці. Він не може й помислити, і гроші можна віддати за те, що не принесе баришу.

Манія хазяїна охоплює і його найближчих помічників – Феногена та Ліхтаренка. Вони дрібніші Пузиря, але головну науку засвоїли: хапай все, що можеш.

Кінець п’єси трагікомічний. Смерть знаходить Пузиря, коли він героїчно ганяється за гусьми. При падінні Пузир відбиває нирки.

Дбайливий Феноген уболіваючи за хазяїна, каже фразу, яка є справжнім некрологом життю, присвяченому одній меті: “Беріть ті носилки, що гній виносять з конюшні…” А головне те, що хазяїн тільки схвалив би таку розпорядливість.

Помираючи, Пузир лишається вірним собі. Його турбують хворі вівці. Драматург укладає в уста героя слова, що несподівано знижують ефект комічності підносять фінал п’єси до трагізму.

Турботливий селянин, що піклується про худобу, бо її шкода, а не тільки тому, що вона дає прибуток – таким бачимо Терентія Пузиря. І, як у Гоголя, “невидимі сльози” над загубленою душею і життям охоплюють читача.


Твір на тему: Тематика п’єси “Хазяїн” ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ




Тематика п’єси “Хазяїн” ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email