Того, що суджене, боятися не треба, боюсь неправедно прожити на землі
ЗРАЗКИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ
Того, що суджене, боятися не треба, боюсь неправедно прожити на землі
Кажуть, що під час народження життя кожного вже передбачене вищими силами. Існує й інша точка зору: те, як людина побудує своє життя, залежить від неї самої.
Я не хочу приставати на ту чи іншу думку, тому що вважаю: головне, щоб людина жила по законам совісті і честі.
По-перше, людина має залишити по собі добру пам’ять.
По-друге, людина повинна ставитися до інших так, як хоче, щоб ставилися до неї.
Совістю і честю керувалися солдати, віддаючи своє життя за Батьківщину: і ті, хто загинув на полях битв Першої світової (“Зарізана голубка й водограй” Г. Аполлінера), і ті, хто поліг під час Другої світової (герої творів А. Твардовського).
Ангел, який потрапив на землю в образі хворого і немічного старого, мав нагадати людям про милосердя, людяність. Саме таку думку вклав Г. Маркес у своє оповідання “Стариган з крилами”. Але люди не зрозуміли його, ставилися як до ярмаркового блазня, заробляли на ньому гроші, робили йому боляче.
Але він терпляче зносив знущання, не відповідаючи на зло злом. І те, що він здолав хворобу і зміг піднятися у повітря, дає мені надію на те, що люді навчаться ставитися один до одного чуйно.
Отже, щоб люди могли жити в нормальному суспільстві, кожен мусить засвоїти закони честі і совісті.
Твір на тему: Того, що суджене, боятися не треба, боюсь неправедно прожити на землі
Того, що суджене, боятися не треба, боюсь неправедно прожити на землі