“Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (ІV варіант)
Мабуть, немає в житті нічого страшнішого, ніж війна, особливо коли ця війна відбувається в межах одної держави, між представниками одної нації, а, отже, і одної родини. На початку XX століття Україна стала ареною, на якій розгорнулася боротьба кількох політичних сил, в результаті чого члени однієї родини ставали непримиренними ворогами. Події цього періоду яскраво відбилися у романі “Вершники” Юрія Яновського, зокрема у його новелі “Подвійне коло”. Ця новела розповідає про трагедію давнього рибальського роду – Половців.
Мусій Половець і його дружина виховували своїх п’ятьох синів, “тримаючи” у “залізному кулаці”, згідно з мудрою народною заповіддю: “Тому роду не буде переводу, в кому браття милують згоду”. Але пішли сини різними шляхами. Андрій став білогвардійським офіцером, хоробрим вояком за “вєру, царя, отєчєство”. Оверко вчився в семінарії, читав багато книжок, “писаних по-нашому”; він став петлюрівцем, який був готовий на все заради держави, і батьківську заповідь він проміняв на іншу: “Рід – це основа, а найперше – держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає, он як!”.
Панас став контрабандистом, привозив матері подарунки. Він хоч і пам’ятав батькову науку, але вважав, що “рід у державу вростає”, і був прибічником анархії. З Панасом воював і чотирнадцятирічний Сашко. Іван працював на заводі і “робив революцію”, для нього на першому місті був клас, а не рід.
Змалювавши братів Половців як представників різних політичних інтересів та класів, Яновський відтворив усю складність ситуації, що склалася в Україні на початку минулого століття. Кожен з братів воював за свою віру, за свою владу, за свій ідеал. Кожен з них мав поняття честі і патріотизму, але не міг поступитися своїми переконаннями, тому і стали пророчими слова Оверка, що за переконання “брат брата зарубає”.
Цю жахливу братовбивчу війну комісар їванового загону ідеологічно обгрунтовує і виправдовує: “Одного роду…, та не одного класу”. Громадянська війна в Україні змальована Юрієм Яновським як крок до втрати загальнолюдських цінностей і забуття народної мудрості, як зневага до вічного і перевага тимчасового. Проблема “роду, в якому браття милують згоду” є дуже актуальною і сьогодні.
Адже зараз народи, що вважалися братніми, не хочуть зрозуміти, що “краще поганий мир, ніж добра війна”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (ІV варіант)
“Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (ІV варіант)