|  | 

Українські квіти

УКРАЇНСЬКІ КВІТИ

Вийшли зрання на гуляння Українські діти, Їх стрічали і вітали Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки, Синім шовком шиті, Ясноокі, чисто вмиті,

Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина, А на ній і комашина, Що, не дивлячись на ранок, Їсть солодке на сніданок.

А чиї ж то голосочки? То видзвонюють дзвіночки. То вони, як телефон,

Розганяють квітам сон:

“Дзень-дзень! День! Вставайте, квіти: Йдуть до нас веселі діти!”

Чути голосок ромена: – Не торкайтеся до мене: Я в недільному вбранні, Всі пелюстки випрані!

На горбочку мак В шапці, як козак. Він яскравий, як вогонь, А бундючний – Бог боронь!

Вміє задаватись так Тільки ще будяк!

Там росте холодна м’ята (Добре пахне, як пом’яти). Там шовковая трава Щось шепоче, як жива.

А з травички – ніжні личка: То вже – “Братік і Сестричка”, У тих самих кольорах,

Що на наших прапорах.

Розбрелись по полю діти – Більші, менші і малі – Молоді яскраві квіти Української землі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Твір на тему: Українські квіти




Українські квіти
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email