|  | 

УРОК-КВК ЗА РОМАНОМ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “ХМАРИ”

Тема уроку. УРОК-КВК ЗА РОМАНОМ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “ХМАРИ”

Мета уроку: Ознайомити учнів зі змістом та проблематикою роману “Хмари”; сприяти розвитку мовлення школярів, їх творчих здібностей, прагненню бути активним у громадському житті.

Вступне слово вчителя.

Література формує свідомість. Це – річ незаперечна. І зрозуміло, чому так шматували, розділяли українську літературу минулих часів. Одну залишали у вжитку, іншу, ту, яка формувала національну свідомість, вилучали з бібліотек, нищили, палили, тому “за бортом” опинилася більша частина духовного спадку української літератури.

Наше завдання – повернути те, що було відкинуте, забуте, облаяне, прокляте.

Сьогодні ми повертаємося до роману І. С. Нечуя-Левицького “Хмари”.

Про що цей твір? Чому йому завжди ставили цензурні рогатки, забороняли? Та тому, що розповідається в ньому про місто, інтелігенцію, яку колишня система називала “панами”.

А мали писатися твори лише про бідних. Ця система наполегливо виховувала в українців комплекс неповноцінності, мовляв, українська література нецікава, “другосортна”, бо в ній розробляється лише селянська тематика.

Тепер ми знаємо, що це далеко не так. Правдивим підтвердженням цього є твір “Хмари”.

“…Роман “Хмари”, – писав О. Білецький, – і за часом своєї появи, і за тим інтересом, який він викликав у читачів, залишається документом, цікавим для історика суспільного руху і для історії української художньої прози”.

“Хмари” – добра книжка, яка чарує нас не однією прегарно написаною сторінкою”, – відзначає Валерій Шевчук.

(Вислови про роман “Хмари “виписано на дошці біля портрета письменника.)

Думаю, що сьогодні вам вдасться підтвердити правдивість слів О. Білецького та В. Шевчука.

У своєрідному змаганні ви розкриєте своє знання змісту роману, розуміння думок і поведінки персонажів, свої художні та акторські здібності. А як ви це зумієте зробити, оцінить журі.

(Називаємо членів журі, до якого залучаємо колег-словесників, працівників бібліотеки, старшокласників, якщо це мож^гиво, гостей.)

Змагаються сьогодні дві команди – “Толока” і “Надія”.

Бути першим завжди важко. Команда може виступити з привітанням другою, якщо її учасники швидше й правильно дадуть відповідь на 3 запитання:

1. Коли був написаний роман “Хмари”? (1870-1871 pp.)

1. Яка первісна назва твору? (” Чорні хмари”.)

3. Звідки така назва? Що символізують хмари? (Російську державу, що отінила Україну, наче чорна хмара.)

Привітання команд оцінюється 5 балами.

ПРИВІТАННЯ КОМАНДИ “ТОЛОКА”

1-ий читець.

Твердий у нас сьогодні крок,

І пісня наша радісна й дзвінка.

Усіх, хто завітав на КВК-урок,

Вітає щиро наша “Толока”!

(Пісня на мотив “А зорі, а зорі…”)

Світило нам сонце, сіяли нам зорі,

І місяць до нас заглядав,

Як всі ми читали

Нечуєві “Хмари”,

І кожен питання складав.

Нам снився Дашкович, його Степанида,

Палкий і сміливий Радюк,

І щирая Галя, що пісню співала,

І пані Ликера, й веселий Масюк.

Героїв і теми, ідеї, проблеми –

Усе ми уже осягли,

І дуже б хотіли,

Щоб нас оцінили,

І бали усі віддали.

2-ий читець.

Ми знаєм, перемога буде нелегка –

Суперники достойні нині в нас.

Але на те ми й “Толока”,

Щоб показати знань високий клас.

3-ій читець.

Можливо, вашу ми захмарили надію,

Ви не схиляйте голови в журбі.

Сильніший перемогу хай здобуть зуміє

В безкомпромісній, чесній боротьбі!

ПРИВІТАННЯ КОМАНДИ “НАДІЯ”

1-ий читець.

Ми прожили на світі ще не так багато.

Та думка в нас горить – не тліє!

І хмари нам ніякі не заступлять свята,

Бо ми звемося всі – “Надія”!

2-ий читець.

Ми прочитали сторінки роману

Про те, як хмари заступили Україну.

І нас слова порожні не введуть в оману –

Лиш дії нам наблизять світлу днину.

3-ій читець.

І позмагатись з вами ми уже готові,

Відповісти на всі найважчі запитання:

Про Київ древній, про красу і силу слова

І про героїв мрії, думи й почування.

(Пісня на мотив “Несе Галя воду”.)

Ми “Хмари” читали

І досить уважно,

Навіть не минали

Картини пейзажні.

Нам снилися часто

Міщани і Київ,

Їх бачимо ясно

І все розумієм.

І нас не лякає

Ніяке змагання,

Усім посилаєм

Найкращі вітання!

Учитель. Журі оцінює привітання, а команди готуються до вікторини “ХТО..?”. Учасники команд дають відповіді на запитання почергово, без обдумування.

Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ “ХТО..?”

1. “… умів малювати і став на ноги з свого малярства”? (Сидір Сухобрус.)

2. “… мав лице щиро київське: більше кругле, ніж довге, з повними рум’яними щоками”? (Степанида)

3. … мав вдачу дуже деспотичну, “казав кожному “ти”, хоч би стрівся з ним уперше на віку”? (Воздвиженський.)

4. “… був чистий черкасець: високий, рівний, із дужими плечима, з козацькими грудьми”? (Даиікович.)

5. … мав “очі, як вогонь, губи, як корали”? (Марта.)

6. “… вийшов із людей небагатих, був сином козака”, “служив у війську в гусарах”? (Старий Антін Радюк.)

1. … любив удавати з себе “світську панію”? (Ликера Висока.)

8. “… мріяв про свою Україну мірою європейських ідей”? (Павло Радюк.)

9. … казав, що “наша поезія, мова багата, як щире золото” (Павло Радюк).

10. “… була небагатого роду, але гарна, як степова квітка весною”? (Галя Масюківна.)

11. “почав забувати свій народ, літературу й чогось вчепився до чистої науки та до слов’ян”? (Дашкович.)

12. “… боялась серйозної книжки й поважної розмови, а національності й народності зовсім не розуміла”? (Ольга.)

13. “… зневажав селян, дражнив їх “хохлами”, гордував ними”? (Кованько.)

14. “… був чорнявим, із гарним грецьким класичним лицем, хоч і трохи аскетичним”? (Петро Могила.)

15. … мав “повне, з червоними ситими губами лице”? (Феофан Прокопович.)

16. “… не любив науки, не поважав, мав її тільки як спосіб прокласти собі стежку в житті”? (Воздвиженський.)

Після оголошення членами журі кількості балів, отриманих командами, учасники обмінюються питаннями (по 3); кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.

Наступний конкурс – виразне читання та усне малювання. (Виразне читання – 5 б., завдання з теорії літератури – 5 б., за усну картину – 5 б.)

Команди повинні прочитати (ланцюжком) опис Києва та виконати два завдання:

1. Визначити художні засоби в уривку.

2. Намалювати уявну картину за текстом.

(Час – 6 хвилин.)

Капітани команд вибирають картки, на зворотній стороні яких вказано уривок для виконання запропонованого завдання (за книгою 1. Нечуя-Левицького “Хмари”.- К.: Веселка, 1993).

Картка

Від слів “Плисковаті широкі острівці…” до “…межигірськими борами” (С. 124).

Картка

Від слів “Перед ними за Дніпром…” до “…свіжими квітками історії” (С. 14).

Журі оцінює конкурс, учитель оголошує наступне завдання для команд.

– Читаючи роман “Хмари”, ви повинні були уявити себе учасниками подій, персонажами, змальованими у творі. Як ви зуміли це зробити, ми зможемо дізнатися з “Гри в героїв твору”.

Капітани команд витягують картки, на зворотній стороні яких вказано героїв (Дашковича, Воздвиженського, Степаниду, Ольгу, Галю, Павла Радюка), чиї ролі гратимуть учасники.

Кожна розповідь-гра оцінюється 5 балами.

Учитель. Наступний вид змагання – конкурс капітанів. Потрібно, не користуючись книжкою, пригадати промовисті художні деталі в романі і написати, з якою метою їх вжито. (Ці невеличкі дослідження оцінюються 5 балами.)

Завдання капітани виконують письмово, а ми знайомимося з юними художниками, які демонструють ілюстрації до твору. (Малюнок – 5 б., його захист – 5 б.)

Капітани віддають членам журі свої письмові роботи, а команди готуються до інсценівок (домашнього завдання), яке оцінюється 10 балами. Після цього журі оголошує кількість балів за попереднє завдання.

Учитель. Закінчився наш останній конкурс. Незалежно від того, хто сьогодні стане переможцем, мені здається, кожен з вас виніс для себе добру науку: не можна в житті стояти осторонь того, що робиться навколо тебе, зневажати рідну мову, бути бездіяльним, бо слова нічого не варті, коли вони не підтверджені справами.

(Члени журі оголошують остаточні підсумки, учасники змагання дарують присутнім емблеми своїх команд.)

Уроки-КВК проводяться в різних класах, за різними творами, але готуються учні до занять за завданнями, вказаними вище. Їх, звичайно, можна доповнювати, змінювати. Далі пропонуємо окремі матеріали уроків-змагань за повістю Осипа Маковея “Ярошенко”, поемою Івана Котляревського “Енеїда” і п’єсою “Наталка Полтавка”, романом Пантелеймона Куліша “Чорна рада”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Твір на тему: УРОК-КВК ЗА РОМАНОМ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “ХМАРИ”




УРОК-КВК ЗА РОМАНОМ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “ХМАРИ”
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email