Урок розвитку мовлення. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра “Міщанин – шляхтич”
Урок зарубіжної літератури 9 клас
УРОК № 11
Тема. Урок розвитку мовлення. Засоби творення смішного в комедії.
Виховний потенціал твору Мольєра “Міщанин – шляхтич”.
Мета: вчити визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення і висновки, визначати основну настанову класицизму – прагнення виховувати глядача; повторити відомості із теорії літератури; розвивати усне зв’язне мовлення; розвивати навички критичного мислення.
Обладнання: На дошці – шкала для “Кутків”.
Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань
1. Інтелектуальна розминка
Завершите речення.
1) Головний герой комедії “Міщанин – шляхтич” – … (пан Журден).
2) Пан Журден прагне… (стати дворянином).
3) Слуги в комедії – … (Ков’єль, Ніколь).
4) Люсіль – це… (дочка пана Журдена).
5) Весела вигадка про сина турецького дворянина належить… (Ков’єлю).
6) Перевдягнувся на турецького вельможу… (Леонт).
7) Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан… (мамамуші).
8) На бенкет пан Журден запросив… (маркізу Доримену).
9) Маркіза Доримена закохана… (у графа Доранта).
10) У кінці комедії намічаються весілля… (Доранта і Доримени; Леонта та Люсіль; Ков’єля та Ніколь).
2. “Вільне письмо” на тему “Сміх”
Приклад
“Сміх – сплеск емоцій. Він буває щасливим (неначе відчуття польоту), буває добрим, як сонячний промінець або весняний вітер, долонька дитини чи поцілунок коханого. Сміх може зцілити від душевного болю чи гнітючої самотності. Та він може також бути злим, “колючим”, неначе лезо бритви чи колючки кактуса.
Такий сміх, подібно до жмені льоду, примушує напружитись і втікати. А так хочеться, щоб він був подібний до веселих дзвіночків, а не до заупокійних дзвонів!..”
3. Повторення термінів із теорії літератури
Гумор – вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою.
Іронія – засіб гумору та сатири, заснований на приховано – глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.
Сатира – художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднано з його гострим осміюванням.
Сатирична розповідь – розповідь, у якій різко висміюються люди, людські вади, характери.
Антитеза – підкреслене протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, характерів.
II. Робота над темою уроку
1. “Кутки”
Учитель. Прогляньте заповнену вдома “Таблицю Елвермана” і визначиться, чи заслуговує пан Журден на вашу підтримку. Після виваженого розмірковування нехай кожен з вас зробить помітку на шкалі, підготовленій на дошці.
Помітка визначатиме вашу позицію щодо теми, яка обговорюється.
Методичний коментар
“Кутки”. На основі зроблених позначок учні об’єднуються в три групи: перша група складається з тих, чиї позначки знаходяться в позиції “Так” від 4 до 9; друга група – позиція “Ні” від 4 до 9; третя група – позиція “середняків” – від 3 у позиції “Так” до 3 у позиції “Ні”.
Створені групи обмірковують дібрані аргументи, обирають речника і готуються до полеміки. Після виступу речника опоненти з інших груп ставлять йому запитання щодо аргументів, наведених на захист обстоюваних позицій; на запитання може відповісти будь-хто із групи, яку представляє речник.
Речники формулюють свою відповідь за методикою “Прес”: “Ми вважаємо, що… оскільки (позаяк)… , наприклад, … . Отже…”.
2. “Лист до автора” (робота в парах)
Методичний коментар
Призначення “Листів до автора” – стимулювати діалог між двома читачами. Спочатку кожен записує два-три запитання, які йому хотілося б поставити автору. Потім ці запитання він пропонує сусідові; той формулює відповіді, суть яких стисло записується (оскільки ці записи являють собою процес мислення і не призначені для поширення, у них допускаються орфографічні, граматичні та синтаксичні помилки).
Після завершення роботи в парах запитання, на які відповіді знайдено не було, озвучуються, і клас відповідає на них.
ІІІ. Рефлексія
Узагальнювальні запитання
(Учні записують у зошити відповіді на узагальнювальні запитання.)
– Що є домінуючою рисою характеру пана Журдена? (Бажання бути схожим на дворянина)
– Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден? (Автор критикує також графа Доранта – збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріший у своїх прагненнях, він простодушний і не підла-бузнюється, як Дорант.)
– Яку мету, на вашу думку, має граф Дорант? Яку роль відведено графом пану Журдену? (Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Ліурдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії – стати аристократом – пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі.)
– Про які риси характеру Доранта можна говорити? (Він хитрий, підступний, лицемірний; з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але випрошує в Журдена подачки; шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу.)
– Чи є в комедії порядні люди? (Це пані Журден, Клеонт, Ков’єль, Люсіль, Ніколь. Особливу увагу до себе привертає Леонт: він чесний, благородний, не соромиться свого походження; його погляди протиставляються поняттям і прагненням Журдена та Доранта.)
– Якою є тема комедії? (Зображення прагнення пана Журдена стати шляхетним дворянином)
– Які засоби комічного автор використав, щоб найбільш точно змалювати своїх персонажів? (Основні засоби – гумор, іронія, сатира. Гумор – у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія – їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою, що виражає глузливо-критичне ставлення автора до предмета зображення; сатира – у гострому осудливому висміюванні негативних явищ.)
– Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії? (Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших. Мольєр також весело сміється, і з тих, хто дає себе піддурити, але комедіограф вірить у велику шляхетність людини. На його переконання, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.)
* Які моральні висновки молена зробити, розглянувши образ пана Журдена? (Людина не повинна прикидатися, а повинна, виховувати в собі почуття гідності, учитися, ні перед ким. не плазувати.)
V. Домашнє завдання
Повторити вивчене; підготуватись до контрольної роботи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: Урок розвитку мовлення. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра “Міщанин – шляхтич”
Урок розвитку мовлення. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра “Міщанин – шляхтич”