|  | 

Урок “Вживання м’якого знака та апострофа”

Тема. Вживання м ‘ Якого знака та апострофа

Мета: узагальнити і закріпити знання учнів про вживання м’якого знака та апострофа; удосконалювати навички правильно вимовляти й писати слова з м’яким знаком та апострофом; формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці; розвивати усне і писемне мовлення; закріплювати вміння редагувати текст; сприяти розвиткові мислення; формувати культуру спілкування; удосконалювати навички роботи в парах, групі; виховувати любов до рідного слова, почуття гордості за свій народ, шану до геніального українського письменника Т. Г. Шевченка.

Вид уроку: Урок-екскурсія.

Тип уроку: Урок повторення і узагальнення знань.

Міжпредметні зв’язки: Українська література.

Обладнання: Портрет Т. Г. Шевченка, виставка художньої та методичної літератури, присвячена Кобзарю, карта України, картки з роздатковим матеріалом.

Епіграф. Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

М. Т. Рильський

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. 1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграфом до нашого уроку стануть рядки відомого українського поета М. Т. Рильського ( Зачитати епіграф). І не випадково. Саме в березні в ці дні все людство вшановує пам’ять цієї видатної людини. Діти, скажіть, будь ласка, кого ми називаємо Кобзарем? Так, це Тарас Григорович Шевченко.

Отже, всі завдання з української мови, які ми з вами виконуватимемо, будуть пов’язані з життям Великого Кобзаря.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Завдання І. Лінгвістична гра “Мовне лото” ) . Скласти і впорядкувати правила про написання м’якого знака в словах, підібрати до них відповідні приклади.

Завдання ІІ. Метод “Мікрофон”. Назвати основні правила вживання апострофа.

ІV. Основний зміст роботи на уроці.

Вчитель. Зверніть увагу на карту України. Ось яка велика і неосяжна наша Батьківщина.

Діти, а ви любите мандрувати? Сьогодні ми уявно проведемо екскурсію по тих місцях, які пов’язані з іменем Т. Г. Шевченка, і позначимо їх на карті.

Дорога буде далека, на нашому шляху можуть трапитися різні несподіванки, тому нам потрібно буде добре підготуватися.

Завдання 1

Взаємоперевірний диктант

(Робота “в парах”)

Записати під диктовку слова, потім, обмінявшись зошитами, перевірити написання цих слів.

Присвята, Кобзар, сходить місяць, в’янути, вільний, сонце заходить, гори чорніють, бур’яни, цвях, ріднесенький, пам’ять.

Зупинка І “Дитинство Шевченка”

Епіграф. Село! І серце одпочине.

Село на нашій Україні –

Неначе писанка село,

Зеленим гаєм поросло.

Т. Г. Шевченко

(Учні отримують завдання, роздруковані на папірцях жовтого кольору.)

Завдання 2

Прочитати, дібрати заголовок. Визначити тип мовлення тексту.

З дитинства запали нам глибоко в душу назви двох сіл на нашій славній Україні: …………….. й……………….. . Ще відтоді, коли ми вперше почули про Тараса Шевченка, хотілося поглянути на ті рідні села, де народився і жив Кобзар, уклонитися священній землі, долам і горам, дорогам і стежкам, які сходив Тарас малими босими ногами (За І. Цюпою).

Завдання 3

Робота з лінгвістичним ключем

Щоб дізнатися назви сіл, де народився і провів дитячі роки Т. Г. Шевченко, виконайте роботу з ключем.

Варіант І

Записати спочатку слова з м ‘ Яким знаком, а потім ті, що пишуться без нього.

Жмен…ці, ін…ший, чорнесен…кий, зц…ілення, Ірпін…, жін…ці, щиріст… .

Ключ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву і прочитати назву села, де народився Т. Г. Шевченко. (Моринці)

Варіант ІІ

Записати спочатку слова з апострофом, а потім ті, що пишуться без нього.

Зв…язок, тьм…яні, реп…яхи, Солов…йов, арф…яр, пор…ядок, бур…яни, п…єдестал, духм…яна.

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву і прочитайте назву села, де жив Шевченко. (Кирилівка)

Після того, як всі завдання буде виконано, прикріпляється на карті України, де знаходиться Черкаська область, малюнок із зображенням невеличкої “шевченківської” сільської хатинки.

Зупинка ІІ “Мрії та сподівання Шевченка”

Епіграф. Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

Олександр Олесь

(Учні отримують завдання, роздруковані на папірцях зеленого кольору.)

Вчитель. Т. Г. Шевченко приїжджав до Києва, хотів там жити і працювати в університеті. (Прикріпити на карті, де знаходиться місто Київ, фото молодого Шевченка.)

Завдання 4

1. Прочитайте поезію Володимира Довгалюка “Синові про Шевченка”.

Молися, сину, за Вкраїну.

Його замучили колись.

В напіврозваленій хатині,

В Сім’ї невольній він родивсь.

І взяла Доленька За руку

Малого хлопця й одвела

Його до школи – не в науку –

Носити воду школярам.

Так, козаком хотілось стати,

Панів рубати на друзки,

А довелося – у палати

До Енгельгардта в козачки.

Перед крутим чужинцем-паном

Схилялось гордеє чоло.

Великодушні росіяни

З неволі вирвали його.

Він рідну ниву щедро сіяв,

В надії ждав багатих жнив.

Братів незрячих, гречкосіїв,

Він словом правди просвітив.

2.Зробіть звуковий запис виділених слів. Складіть із цими словами речення.

Зупинка ІІІ “Заповіт Шевченка”

Епіграф. Над широким Дніпром

У промінні блакить

І висока, і тиха могила.

В тій могилі співець

Незабутній лежить,

Що народу віддав свої сили.

В. М. Сосюра

(Учні отримують завдання, роздруковані на папірцях блакитного кольору.)

Завдання 5

“Ти – редактор”

На місці пропусків були помилки, що їх допустили учні. Які це помилки? Відредагуйте текст.

Зійди в травні на Тарасову гору. І тебе зачаруют… співом солов…ї. Ці птахи тут особливі. В народі кажут…, що це єдине місце в Україні, де живе 12 видів солов…їв. Вони сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка. Як тіл…ки спаде надвечір…я, солов…ї тут змагают…ся своїм хистом.

З кожного гаю лине своя полум…яна пісня. І над Тарасовою горою звучить багатоголосий пташиний хор.

Слухають зачаровано цю солов…їну хвалу Кобзареві і Дніпро, що в…ється в підгір…ї, і широке українс…ке поле, і вся Україна!

Вчитель показує на карті річку Дніпро і Канів. Прикріплюється остання фотографія із зображенням сучасного вигляду могили Шевченка.

Завдання 6

Гра “Третій зайвий”

Вчитель. Щоб піднятися східцями на Тарасову гору, потрібно усунути “перешкоди”: підкреслити “зайве” слово, пояснити свій вибір. (Слова записані на дошці)

1. Очеретянці, вишеньці, ніженьці.

2. Тонший, Женьшень, менший.

3. Батько, призьба, Бризкати.

4. Юність, сміється, умивається.

5. Цвях, свято, Черв’ Як.

6. Цар, Вчотирьох, Кобзар.

7. Мавпячий, буряк, Порядок.

Ключ. У кожному “зайвому” слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори (Чернеча).

Поетична п’ятихвилинка

Дві заздалегідь підготовлені учениці читають напам’ять поезію І. Гнатюка.

Цілий світ задивлений на Канів

Цілий світ задивлений на Канів,

Дивне місто – що не говори.

Скільки видно піків та вулканів

З висоти Чернечої гори!

День у день – хурделиця чи спека –

З різних сіл, губерній і країн

Йдуть до неї люди, як до Мекки,

Йдуть до неї люди на поклін.

Йдуть каліки, скривджені судьбою,

Кобзарі, бродяги, варнаки.

Ті, що дух і тіло рвуть до бою,-

Йдуть усі – чужинці й земляки.

Йдуть, хоч стежка стелиться терново,

Йдуть і йдуть – без ліку і числа,

Щоб вогнем Тарасового слова

Очищати душі і тіла!

Іван Гнатюк

V. Домашнє завдання.

Повторити параграфи ; вправа

VІ. Підведення підсумків уроку.

1. Учні відповідають на питання:

– Для чого вживається в мові м’який знак?

– Навіщо потрібен апостроф?

– Що нового ви дізналися на уроці?

– Що ви вже знаєте і добре вмієте робити?

2. Чим сподобався урок? Виставлення оцінок, їх мотивація.




Урок “Вживання м’якого знака та апострофа”