Усі ми вийшли з гоголівської “Шинелі” – ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ
ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ
§ 7. ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ
Усі ми вийшли з гоголівської “Шинелі”.
Ф. Достоєвський
Вершиною малої прози М. Гоголя вважають “Петербурзькі повісті”. Серед цих повістей шедеври світової літератури – “Шинель”, “Ніс”, “Портрет”, “Записки божевільного”.
Деякі з повістей цього циклу Гоголь писав тоді, коли завершував роботу над “Миргородом”. Але світ, який постає на сторінках “Петербурзьких повістей”, разюче відрізняється від світу Диканьки та Миргорода.
Людина у “Петербурзьких повістях” М. Гоголя
Це був новий світ – світ міський і міської людини. І люди, які мешкають у цьому світі, зовсім інші. Вони втратили ту цілісність, яка була властива мешканцям Диканьки, Миргорода, старосвітських садиб. У цьому новому міському світі якась невідома сила підкорила їх, зламала, розтрощила на шматки. Людина стає часткою міста – великого, хаотичного, цілого – і вступає з цим цілим у дивні, іноді абсурдні відносини.
Найяскравіше страшний абсурд міського буття письменник показав у повісті “Ніс”. Майор Ковальов, прокинувшись вранці, не знаходить на обличчі свого носа. А той ніс стає поважним чиновником, перед яким уже й Ковальов – дріб’язок.
У цьому світі неважко збожеволіти, як це сталося з героєм повісті “Записки божевільного” Поприщиним. Решта персонажів “Петербурзьких повістей” теж або на межі божевілля, або переступають цю межу. І зовсім небагато тих, хто витримує тягар міста.
Гоголь був першим, хто відчув, яка страшна загроза криється у “новому світі”, він показав, що відповіддю на абсурдність буття стає абсурдність поведінки або божевілля людини. “Чистого ідеалу” в “Петербурзьких повістях” Гоголь показати не може, але він може стати на захист людини, її гідності й права бути собою.
Твір на тему: Усі ми вийшли з гоголівської “Шинелі” – ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ
Усі ми вийшли з гоголівської “Шинелі” – ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ