|  | 

Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у віршах Ш. Петефі

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС

ІІ семестр

ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ

УРОК № 50

Тема. Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у віршах Ш. Петефі

Мета: вчити порівнювати твори зі схожою тематикою, продовжувати знайомство з непересічною особистістю Ш. Петефі; працювати над виразним читанням, навичками аналізу поетичного тексту; виховувати повагу до мужніх, вільних, здатних на подвиг людей.

Обладнання: збірка віршів Ш. Петефі, ілюстрації до поезії, тексти віршів.

Богам венгров поклянемся

Навсегда

Никогда не быть рабами,

Никогда!

Ш. Петефі

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

Порівняти вірш Ш. Петефі “Коли ти муж…” і поезію Р. Бернса “Чесна бідність”.

Вірш “Коли ти муж…” – це заклик до чесного, самовідданого служіння правді. Головний девіз ліричного героя, як і самого Петефі: “Голодний, але вільний”,- повною мірою стосується і вірша “Чесна бідність” Р. Бернса. Автор поезії вважає, що чесна бідність й розум та високі моральні якості людини кращі за багатство знатних, але нерозумних, лінивих, нечесних людей: “Звання – лиш карб, Людина – скарб, цінніший од усього”.

Обидва автори сповнені оптимізму щодо майбутнього. Так, Ш. Петефі вважає, що мужній людині ніхто не зможе зашкодити, вона міцна, як дуб, а Р. Бернс висловлює сподівання, що рано чи пізно настане той день, коли будуть цінуватися розум і честь, а не багатство:

Молись вже всяк, щоб стало так –

А йдеться вже до того! –

Щоб ум і честь, де тільки єсть,

Пробили скрізь дорогу.

Нічого, нічого.

Діждем ладу нового,

Торжествуватиме весь світ

Братерства перемогу!

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Робота з епіграфом

Епіграф – ключ до головної думки багатьох віршів Петефі: боротьба проти рабства, уславлення людської гідності та мужності.

2. Виступ учня-Петефі з розповіддю про участь поета у повстанні 1848 р. (за спогадами самого поета)

“Сповнені захоплення й віри в долю, ми знову пішли до кав’ярні. Йокаї прочитав уголос звертання, я продекламував свою “Національну пісню”. І те, й інше було зустрінуте гомоном схвалення…

У кав’ярні ми вирішили обійти всю університетську молодь, а потім приступити до великої роботи. Вирішили насамперед піти до медиків… У дворі медичного факультету Йокаї знову прочитав звертання, а я – “Національну пісню”.

Звідти пішли до інженерів, до юристів, з кожною хвилиною росли шеренги і зростало захоплення…

Депутація, що супроводжувалась щонайменше 20 тисячами чоловік, заявила в намісницькій раді свої вимоги. Члени ради зблідли й затремтіли. Після п’ятихвилинної наради члени ради погодилися на все.

Військовим було наказано не втручатися, цензуру було відмінено, двері тюрми, де перебував Танчик, відчинилися, незліченний натовп підхопив письменника-в’язня і, торжествуючи, поніс його в Пешт.

Це відбулося 15 березня. За своїми результатами цей день залишиться навіки знаменним у венгерській історії. Якби справа обмежилася цими подіями, то в цьому не було б нічого незвичайного, та як початок це було прекрасним, доблесним.

Дитині важче зробити перші кроки, ніж дорослому пройти довгі милі”.

Уривок з “Національної пісні” став епіграфом до нашого уроку.

III. Читання та аналіз віршів Ш. Петефі.

1. Читання поезії “Національна пісня”

НАЦИОНАЛЬНАЯ ПЕСНЯ

Встань, мадьяр! Зовет отчизна!

Выбирай, пока не поздно:

Примириться с рабской долей

Или быть на вольной воле?

Богом венгров поклянемся

Навсегда –

Никогда не быть рабами,

Никогда!

Мы живем на белом свете

Перед дедами в ответе!

Вольным предкам нет покою

Здесь, под рабскою землею.

Богом венгров поклянемся

Навсегда –

Никогда не быть рабами,

Никогда!

Низок, мерзок и ничтожен

Тот, кому сейчас дороже

Будет жизнь его дрянная,

Чем страна его родная!

Богом венгров поклянемся

Навсегда –

Никогда не быть рабами,

Никогда!

Блещет цепь, но вдвое краше

Засверкает сабля наша.

Так зачем носить оковы?

Пусть клинки сверкают снова!

Богом венгров поклянемся

Навсегда –

Никогда не быть рабами,

Никогда!

Имя венгра величаво

И достойно древней славы.

Поклянемся перед боем,

Что позор столетий смоем!

Богом венгров поклянемся

Навсегда –

Никогда не быть рабами,

Никогда!

Где умрем – там холм всхолмится,

Внуки будут там молиться,

Имена наши помянут,

И они святыми станут.

Богом венгров поклянемся

Навсегда –

Никогда не быть рабами

Никогда!

Пешт, 1848 г.

2. Бесіда

– На скільки частин можна поділити твір? (На 6 строф)

– Які рядки повторюються? Чому? (Рефрен використовується для того, щоб привернути увагу читача саме до цієї думки: прагнення волі, свободи, боротьба з рабством.)

– До чого закликає ліричний герой угорців? (Зробити правильний вибір: не коритися рабській долі, а боротися за волю.)

– Які аргументи наводить ліричний герой на користь своєї думки? (2 строфа – ми відповідаємо перед предками за долю батьківщини; 3 строфа – доля батьківщини повинна бути ціннішою, ніж “мізерне” життя; 4 строфа – саме зараз є можливість розбити окови і стати вільними; 5 строфа – ім’я угорця гідне слави, а не сорому; 6 строфа – онуки згадають потім про мужніх дідів та помоляться за них, імена тих, хто боровся за свободу, стануть святими.)

Висновки. Тема – звернення до співвітчизників; ідея – заклик до боротьби за свободу батьківщини.

3. Читання вірша “Любов і свобода”

ЛЮБОВЬ И СВОБОДА

Любовь и свобода –

Вот все, что мне дано!

Любовь ценою смерти я

Добыть готов,

За вольность я пожертвую

Тобой, любовь!

4. Бесіда

– Що найдорожче для ліричного героя?

Життя Любов Свобода

(Заради любові він ладен пожертвувати життям, але заради свободи – любов’ю.)

5. Висновки

Тема – розповідь про життєві цінності; ідея – ліричний герой дорожить життям і любов’ю, але свобода для нього – найцінніша.

6. Читання вірша “Угорець знов угорцем став”

ВЕНГЕРЕЦ ВНОВЬ

ВЕНГЕРЦЕМ СТАЛ!

Венгерец вновь венгерцем стал!

Он сам собою стал отныне,-

Не будет больше он слугой

При иноземном господине.

Венгерец вновь венгерцем стал –

Ярма он не потерпит снова.

Звеня, осеннею листвой

На землю сыплются оковы.

Венгерец вновь венгерцем стал –

Сверкают палаши и шпаги,

Лучится солнце на клинках,

В очах горит огонь отваги.

Венгерец вновь венгерцем стал,-

И пламенеют наши лица

Огнем развернутых знамен,

Зовущих в битву устремиться!

Венгерец вновь венгерцем стал!

Одно у всех венгерцев сердце,

И это сердце бьется так,

Что в ужасе враги венгерца.

Венгерец вновь венгерцем стал,

Героем стал на поле брани,

И мир, великий мир глядит

На чудеса в венгерском стане.

Венгерец вновь венгерцем стал

И вечно будет сам собою,

Иль в славный час, ужасный час

Умрем мы все на поле боя!

Пешт, 1848 г.

(Вірш написаний під час революції 1848 р.)

7. Бесіда

– Скільки строф у вірші? (7)

– Який рядок повторюється? Чому? (Угорець знов угорцем став.)

– Який настрій у ліричного героя? Чому? (Настрій радісний, піднесений, тому що співвітчизники “прокинулись від сну” та виступили проти короля та влади, відбулася революція.)

– Якими словами характеризує ліричний герой ідеал громадянина? (Не будет больше он слугой при иноземном господине; ярма он не потерпит снова; в очах горит огонь отваги; героем стал на поле брани; и вечно будет сам собою…)

8. Висновки

Тема – угорці піднялися проти влади, проявили якості справжніх громадян своєї країни. Ідея – гордість за вчинки своїх вільнолюбних, мужніх співвітчизників.

9. Підсумки

– Чому присвячено прочитані нами вірші? (Присвячено свободі та любові до батьківщини.)

– Які теми та ідеї найбільше хвилюють поета? (Любов до батьківщини, боротьба за її незалежність, активна життєва позиція, людські чесноти – розум, честь, мужність, справедливість, сміливість.)

IV. Домашнє завдання

Дати відповідь на запитання: “Що таке справжня мужність?” (за творами Д. Лондона і Ш. Петефі).




Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у віршах Ш. Петефі
Обратная связь: Email