Відомий шотландський поет Роберт Берне народився у сім’ї бідного селянина. Він добре знав, як живеться бідним, тому і писав про це. Поет мав можливість порівнювати життя бідних і життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Берне показує, що гідність, розум, благородство не даються людині разом із титулом і багатством.
Швидше навпаки: чим бідніше людина, тим краще її людські якості. Використовуючи зіставлення, поет зображує бідняків і багатіїв:
Мы хлеб едим и воду пьем, Мы укрываемся тряпьем И все такое прочее, А между тем дурак и плут Одеты в шелк и вина пьют И все такое прочее. Це порівняння не на користь багатіїв! Берне дає їм ще й таку характеристику:
Хоть весь он в позументах, – Бревно останется бревном И в орденах, и в лентах! Король лакея своего Назначит генералом, Но он не может никого Назначить честным малым. Таким чином, поет уславлює бідних людей, яким властиві якнайкращі риси вдачі: порядність, правдивість, доброта.
Поет вірить у кращі часи і цією надією пройнятий весь твір.
Настанет день и час пробьет, Когда уму и чести На всей земле придет черед Стоять на первом месте.