Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”)
“Лісова пісня” Лесі Українки – це глибинний твір про високе покликання людини, про невмирущість світлих гуманістичних ідеалів. Низка етичних проблем у “Лісовій пісні” пов’язана з образом дядька Лева. Цей образ уособлює кращі риси волинського селянина-трудівника – чесність, споконвічну народну мудрість, практичний досвід, розуміння природи й турботу про її збереження. Цей мудрий поліський дід із благородним серцем стоїть осторонь дрібничкових, міщанських сварок, власницького користолюбства. У взаєминах дядька Лева з фантастичними мешканцями лісу, озера, поля розкриваються народні погляди на природу – воду, болото, ліс тощо.
Дядько Лев знає, “як з чим і коло чого обійтися”, радить Лукашеві бути обачним коло води, від надміру якої часто потерпали селяни Волині. Він підтримує добрі стосунки з Лісовиком, бо “усякі скарби з лісу йдуть”. “Він умів тримати з нами згоду”, “він нам приятель”, – так характеризують Лева лісові сили. Ліс – не тільки паливо і будівельний матеріал, а й джерело краси, творчості. Справді, мудрий старий чоловік береже ліс, береже дуба-велетня, відмовляється продати його, не дозволяє німцям зрубати його: Вже німці міряли його, навколо втрьох постававши, обсягли руками – і ледве що стікло.
Давали гроші – таляри биті, людям дуже милі, та дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати. Тоді ж і я на бороду заклявся, що дядько Лев і вся його рідня повік безпечні будуть в сьому лісі. За повагу до природи, її законів дядька Лева шанує Лісовик, любить Мавка. У господарстві Лукаша все було гаразд доти, поки жив мудрий і добрий дядько. Доброта дядька Лева, його людяність виявляються в ставленні до Лукаша й Мавки.
Він безкорисливо віддає частину свого грунту й лісу небожеві, допомагає йому поставити хату, заступається перед матір’ю Лукаша за Мавку. Дядько Лев – творець і носій народної поезії, людина, що знає безліч казок, любить влучне слово, вміє ним володіти. Всю свою мудрість поліський народний філософ намагається передати Лукашеві, який далі понесе її у життя, передасть її наступним поколінням. В образі дядька Лева розкриваються скарби народної душі, здорова мораль, яку пронесли трудящі через віки.
Він – живий приклад гармонії у відносинах людини і природи, а також жива скарбниця народнопоетичних надбань. Йому близький пантеїстичний світогляд далеких предків, котрий багатоголосно відлунюється у слов’янській міфології. Цим образом Леся Українка передала те, що вона називала “релігією моїх батьків”, а Михайло Коцюбинський – тінями забутих предків – прадавній, ще дохристиянський світогляд людини, яка так близько зрослася з природою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”)
Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”)