Ватра
“Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, “Січовик” О. Кониського, “Лови” Панаса Мирного, вірші М. Старицького, П. Куліша, В. Самійленка, публіцистичні твори М. Драгоманова, М. Костомарова та ін. Надрукована стаття В. Лукича “До життєпису Шевченка”, його ж інформація про стереотипне женевське видання “Кобзаря” (1878), “З поточного літературного життя в Галичині Та на Буковині”; подані твори Ю. Федьковича (“Нова Січ”, “Сторожа на Русі”), С. Воробкевича (“Буковинська ідилія”, “Над Прутом у лузі хатчина стоїть”), І. Франка (оповідання “Місія”, статті, рецензії), сонети Уляни Кравченко, публіцистика О. Барвінського, О. Стоновського та ін. З публіцистичних праць виділяється нарис В. Лукича “Угорська Русь”, багатий фактичним матеріалом, роздумами про долю нашого народу в Закарпатській Україні. І. Франко у статті “Українська альманахова література” (1887) зауважував, що зміст “В.” не подібний до тих видань, що їх видавали львівські народовці у 80-х роках: “зустрічаємо тут думки значно свіжіші і менш залежні від правил шкільної естетики, ніж у львівських виданнях”.
Мається на увазі ширший погляд на світ, громадсько-культурне, мистецьке життя “В.” у противагу до деяких виступів “Зорі”, що не допустила до друку окремі твори І. Франка, М. Драгоманова. Заслуга “В.” у тому, що вона пропагувала народну мову, орієнтувала письменників на живе духовне джерело, спільне для єдиного народу, який жив під різними режимами, але відчував свою кровну спорідненість.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: Ватра
Ватра