ВЕРБА – МОВ ДІВЧИНА ЗОЛОТОКОСА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ
Літературне читання 2 клас – Віра Науменко
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ
ОПОВІДАННЯ
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ
ВЕРБА – МОВ ДІВЧИНА ЗОЛОТОКОСА
Над ставком стоїть плакуча верба. Схилила свої зелені віти й дивиться у воду. Вітер дихне – гойдаються віти, мов коси дівочі.
Біля самого стовбура маленька пташка помостила гніздечко. Прокидається вона рано-вранці. Як вилітає зі свого теплого гніздечка, зелені коси тремтять.
Це верба прислухається до пташиного співу.
Прийшла осінь. Холодний вітер позолотив гілки. Дівчина-верба стала золотокоса.
А пташки не стало. Куди вона поділася? Полетіла в теплий край – далекодалеко за море.
Весною вона прилетить, і верба перестане сумувати. Знову зазеленіють коси, рано-вранці
Прокидатиметься щаслива дівчина. І пташка буде щаслива, бо вона вдома, на Батьківщині. Бо Батьківщина – це найдорожче для нас. Дорожчого за Вітчизну немає нічого.
А зараз дівчина золотокоса сумує. Тихо над ставком. Упав золотий листок і поплив кудись далекодалеко.
Зітхнула верба.
– 3 ким автор порівнює вербу, із чим – її віти? Доведи свою відповідь за текстом.
– Прочитай ті частини оповідання, у яких ідеться про щасливу дівчину-вербу. Хто щасливий разом з нею? Чому?
– У якій частині оповідання вжито слова сумує, зітхнула? Які почуття верби вони передають?
– Простеж, як змінюються почуття дівчини-верби зі зміною кольору її кіс.
– У яких рядках твору зосереджено його основну думку? Прочитай.
– Перекажи зміст оповідання за малюнками.
Твір на тему: ВЕРБА – МОВ ДІВЧИНА ЗОЛОТОКОСА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ
ВЕРБА – МОВ ДІВЧИНА ЗОЛОТОКОСА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ