|  | 

Відповіді на білет № 14 ДПА-2012 9 клас

1. Визначте причини появи в українській літературі XVI-XVII ст. полемічних творів та назвіть їх основні риси.

Початок української полемічної літератури стосується розколу єдиної християнської церкви на католицьку і православну. Нові церкви мали різні точки зору на тлумаченні багатьох догм віровчення.

Католики трималися думки про те, що вищу владу Бога на землі має Папа Римський. Також вони вважали, що Святий Дух походить від Бога-Отця і Бога-Сина.

Православні визнавали походження Святого Духа лишень від Бога-Отця, і не визнали Папу – “намісника Бога на Землі”. Суперечки точилися також релігійних свят, церковних обрядів, ікон тощо. Розкол також породив “компромісний” варіант релігії – уніатство.

Греко-католицька церква признала владу Папи Римського.

Католицькі церковники, користуючись підтримкою польського короля та шляхти, почали тиск на православних, обмежуючи їх в правах. Українська шляхта не підтримала свого народу, а досить безболісно перейшла в католицьку віру через гарантовані привілеї. Селянство ж та інтелігенція не сприйняли ані католицтво, ані унію.

Починаючи з 16-го століття почалася ворожнеча та полеміка поміж богословами обох таборів, боротьба “за душі” людей. Блискучими українськими полемічними творами стали “Ключ царства небесного” (1587) Герасима Смотрицького, “Казание святого Кирилла” (1596) Стефана Зизанія, “Тренос, альбо Плач схидной церкви” (1610) Мелетія Смотрицького. Останній твір створив образ рідної віри, яка дбайливо виростила своїх дітей, а діти зрадили її та піддали тортурам.

Також видатним українським полемістом XVI-XVII ст. був Іван Вишенський. Йому належать 17 трактатів. Вишенський писав дуже гостро, викривально, використовував нещадну сатиру. Його твори енергійні, іронічні імпульсивні, сповнені пафосу: “Чим ти ліпший од хлопа?

Або не та ж ти матерія?” – запитує він “пихатих отців церкви”, що “втекли” до католицької вірі і тепер навертають туди “глупих русинів”.

Він відверто назвав польського короля Сигізмунда третього Нероном, засудив його тиранство. Ніхто не має права зачіпати гідність людини, наголошував полеміст. Твори І. Вишенського виражали визвольні прагнення народу.

Книги українських полемістів, образні та метафоричні, при можливості переписувалися православними від руки, та зберігалися як святині.

2. Визначте мотиви ранньої творчості Тараса Шевченка. Прочитайте напам’ять уривок з вірша “Думи мої, думи мої”

Тарас Шевченко вже в ранній свої творчості був вірний гострим соціальним темам. Перша тема: сирітство, бідність, обдирання багатими бідних, соціальна нерівність. Поет показав тяжке та безправне життя селян, виживання “низів суспільства” – бідняків, байстрюків, жебраків.

Також дуже актуальна для поета трагічна доля жінки-покритки і розбещеність панів (“Катерина”, “Мар’яна-черниця”), яку він буде розвивати і надалі.

Дуже цікавив Тараса Шевченка український фольклор. Шевченко-поет починається з написання балад за народними сюжетами та з народною поетикою: “Причинна”, “Тополя”, “Русалка”, “Утоплена”, “Лілея”.

На першому плані цих романтичних плані – також трагічна доля жінки, котра намагається боротися за своє щастя, але єдиними виходом стає казкова “метаморфоза”. Дівчина стає русалкою, тополею, чистою лілеєю, яку всі люблять. Літературні балади були дуже популярні на той час, але оригінальність Шевченка в тому, що він зробив їхніми героїнями дівчат з “нижчих” верств населення.

Тема героїчного минулого України, особливо козаччини, з самого початку творчості нестримно цікавила поета. Вона займає центральне місце в його ранніх творах – “Іван Підкова”, “До Основ’яненка”, “Тарасова ніч”, “Гайдамаки”, “Гамалія”). Поет свідомо оспівав сміливих отаманів минулого, як взірців гідності, громадянської мужності, нескореності перед поневолювачами.

Ще одна тема творчості – роль поета в суспільному житті (вірш “Думи мої…”). Поет мріє, що його “діти”, дорогоцінні квітки-слова не пропадуть дарма. А зможуть знайти відклик в душах українців і спрямовувати їх до правильних дій.

Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, – Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами,

А я – тут загину. Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу…

Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Відповіді на білет № 14 ДПА-2012 9 клас




Відповіді на білет № 14 ДПА-2012 9 клас
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email