|  | 

Віреле

Віреле (фр. virelai від virer – кружляти, повертатися) – дев’ятирядкова строфа у французькій поезії XV-XVI ст. Тут римуються другий, п’ятий та сьомий вкорочені рядки, інші – подовжені – охоплені своєю римою. В. застосовувалось як відповідь на ле (фр. lei – світський) – віршовану форму з трьох віршів, де кожен третій вкорочений рядок має свою риму і навіть відмінний розмір на противагу двом попереднім довгим. Виконувалися вони на молодіжних іграх поперемінно: ле і віреле. Згодом вживаною формою В. став шестивірш, в якому римувалися вкорочені третій та шостий рядки, решта мали парне римування.

Такою строфічною конструкцією, що справляє враження елегантності, користувалися й українські поети: В душі моїй не згас, ще сяє образ твій. Як часом стрінемось, твій погляд чарівний В мені бентежить кров.

Та про любов твою, далекий друже мій, Не марю я вночі в розпуці навісній – Нащо мені твоя любов? (М. Вороний).

До речі, у поетичній спадщині М. Вороного трапляються й інші В.: “Мов зібралися юрбою…”, “Соловейко”, “Таємне кохання”.


Твір на тему: Віреле




Віреле
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email