|  | 

Виховання духовних цінностей як основи формування здорової успішної особистості учня

Виховання духовних цінностей як основи формування здорової успішної особистості учня на уроках “Основ здоров’ Я “.

.

Мета: ознайомити учасників із розмаїттям людських цінностей, допомогти встановити їх індивідуальну ієрархію, визначити їх взаємозв’язок та місце у процесі розвитку особистості.

1.Вправа “Знайомство. Оплески”.

Мета: покращення настрою, підвищення самооцінки, активізація учасників групи.

Хід вправи: учасники сидять у колі. Ведучий просить підвестися тих, хто має певне уміння чи рису. (Наприклад. Підведіться всі ті, хто вміє вишивати, хто любить дивитися серіали, хто вміє їздити на велосипеді, хто любить теплу осінню пору року, хто у цьому році літом відпочивав на морі, хто любить куховарити, хто розводить кімнатні рослини, хто любить рибалку, хто вдома має домашніх тварин і т. п.). Інші учасники групи аплодують тим, хто підвівся.

Після цього виконується робота створення фотоальбому групи (намалювати портрет учасника зліва – лівою рукою).

2.Вправа: Правила роботи.

Мета: прийняття правил роботи (говорити по черзі, бути активним, бути позитивним до себе та до інших…).

3.Вправа – очікування “Квітка – семицвітка”.

Мета: визначення очікувань учасників групи.

Кожен із нас, напевно, пам’ятає казку про “Квітку – семицвітку”, яка виконувала бажання. Зараз на пелюстках кожен із вас напише, що він очікує від цього заняття.

4.Інформаційний блок.

І квіткою милуюся, і гаєм,

Захоплено дивлюся в небеса,

Та іншої краси не знаю,

Ніж серця людського краса.(Ж. Мащенко)

Що ж таке духовність? У загальному плані – це стан внутрішнього психологічного життя людини, одна з найважливіших характеристик особистості, основу яких становлять домінуючі цінності і світосприймання людини. Духовність відбиває сформованість моральної свідомості з переважанням твердих оціночних суджень, ідеалів, національних і загальнолюдських цінностей, їхньої єдності.

Духовному світові особистості, що формується, надавав великого значення і В. А. Сухомлинський. Він розглядав формування духовного світу людини в тісному зв’язку як із його розумовим і фізичним, так і моральним та естетичним розвитком. Видатний педагог писав: “Сфера духовного життя людини – це розвиток, формування і задоволення його моральності, інтелектуальних і естетичних запитів і інтересів у процесі активної діяльності. Джерелом духовного світу людини є матеріальний світ, об’єктивна дійсність і особливо такі важливі її сфери, як громадське життя людини, його соціальний і моральний досвід “.

Духовне відродження України, оновлення системи державної освіти ставить перед сучасною психологією та педагогікою завдання з формування високодуховної гармонійно розвиненої особистості. Діяльність в даному напрямі має спиратись на певні закономірності духовного становлення школярів.

За народною традицією, високодуховною вважається людина мудра, чесна, здатна завжди прийти на допомогу. Вона усвідомлює свою причетність до всього, що відбувається у світі. Отже, духовність особистості прямим чином співвідноситься з рівнем її свідомості. Таким чином, можемо визначити духовність як специфічно людську якість, що характеризується усвідомленням єдності буття і зумовлює прагнення людини до гармонії внутрішнього та зовнішнього світу, спрямовує особистість до пізнання і самопізнання, творчості, самовдосконалення та гуманістичної поведінки. Високодуховна людина піклується не лише про себе, свою сім’ю чи націю, але свідомо спрямовує зусилля на досягнення добробуту всіх живих істот.

Отже людське “я”, не обмежене егоцентризмом, розширюється до сприйняття всіх явищ буття.

Процес розвитку (розширення) свідомості людини та відповідної зміни її ціннісних орієнтацій:

5 – рівень універсальних чи буттєвих цінностей (духовної, розширеної свідомості);

4 – рівень загальнолюдських цінностей;

3 – рівень суспільних, громадських, національних цінностей;

2 – рівень сімейних (родинних) цінностей;

1 – рівень егоцентричних цінностей, самоствердження

5.Розповідь для натхнення.

ПРИНЦЕСА.

Був собі король і мав він дуже гарну і добру доньку. На жаль, принцеса мала дивну хворобу: підростаючи, вона втрачала силу рук та ніг, до того ж, у неї падав зір і слух. Багато лікарів намагалися вилікувати принцесу, але все намарно. Якось до королівського двору прибув старець, про якого всі говорили, що йому відома таємниця життя.

Усі придворні поспішили до нього і стали просити його поради, як допомогти хворій принцесі. Старець дав дівчині кошик із лози, прикритий зверху, і мовив: “Візьми, це – твої ліки. Вони зцілять тебе.”

Сповнена радості та надії, принцеса підняла з кошика накриття. Те, що вона побачила, боляче її вразило: на самому дні кошика лежала дитина, виснажена хворобою. Дитя зазнавало ще більших страждань, ніж вона.

Серце принцеси заполонило співчуття. Не зважаючи на біль, вона взяла дитя на руки і стала ним опікуватись. Минали місяці.

Принцеса, крім дитини, не бачила нічого. Вона годувала дитя, пестила його, усміхалась йому, лагідно розмовляла з ним по ночах, попри те, що сама відчувала велику втому і біль.

Минуло майже сім років – і сталося неймовірне. Одного ранку дитя усміхнулося і стало ходити. Принцеса взяла його на руки і, наспівуючи, пустилася з ним у танок. Дівчина ще ніколи не була така гарна і дужа.

Вона навіть не помітила, як одужала.

(за Бруно Ферреро)

Запитання для обговорення:

Які людські цінності принцеси допомогли вилікувати хвору дитину та їй самій стати здоровою?

Чого нас учить ця історія?

6.Вправа: “Здійснення бажань”.

Мета: визначення приорітетних цінностей для подальшого формування духовних цінностей у школярів.

Хід вправи: уявіть себе на березі моря. Навколо вас теплий пісок, ласкаве сонце, шум хвиль… Ось темна крапка з’явилася на горизонті. Вона стає все ближчою до Вас. Що це?

Ви придивляєтесь і бачите, що це – стародавній глечик! Ви берете його в руки, уважно розглядаєте невідомі знаки та літери і нарешті зважуєтесь відкрити… Разом з шипінням та їдким димом із глечика з’являється справжнісінький джин (не дуже великий, приємної зовнішності).

Я віддячу тобі за своє звільнення, – каже він. – Я зроблю твоє життя таким, як ти хочеш! Я здійсню твої бажання, але тільки найголовніші: ось список життєвих цінностей. – І він подає вам аркуш паперу. – Тобі потрібно тільки пронумерувати їх за порядком зменшення. Всі ті, що опиняться на перших місцях, будуть вважатись головними у твоєму житті.

Що ж стосується останніх номерів за списком – то у мене склероз і я навряд чи згадаю про них…

Список життєвих цінностей:

Різноманітні задоволення;

Сімейний добробут;

Соціальна справедливість;

Вірність;

Визнання та популярність;

Вигідний шлюб;

Порядок у країні;

Доброзичливість;

Влада та впливовість;

Слухняні діти у сім’ї;

Порозуміння між громадянами;

Допомога тим хто її потребує;

Особиста безпека;

Спокійна старість;

Добробут країни;

Гармонія з природою.

Цінності, притаманні окремим рівням свідомості.

Індивідуалістичні цінності

Сімейні цінності

Соціальні цінності

Духовні цінності

Різноманітні задоволення

Сімейний добробут

Соціальна справедливість

Вірність

Популярність і визначення

Вигідний шлюб

Порядок у країні

Доброзичливість

Влада та впливовість

Слухняні діти в сім’ї

Порозуміння між громадянами

Допомога тим, хто її потребує

Особиста безпека

Спокійна старість

Добробут країни

Гармонія з природою

Запитання для обговорення:

Які ваші враження від роботи?

Що вам вдалося з’ясувати під час визначення найголовніших цінностей у вашому житті?

Хто або що може впливати на формування життєвих цінностей?

Чи можуть відбуватися зміни життєвих цінностей у продовж життя?

Який існує зв’язок між цінностями, які притаманні окремим рівням свідомості?

7. Вправа: “Моє дерево життя “.

Мета: створити своє істинне “Я”, тобто сформувати із себе людину, яка здатна володіти своїм життям і впливати на обставини. Ця вправа допомогає краще зрозуміти себе, свої установки й ідеї.

Учасники діляться на 6 груп, кожній групі видається аркуш з твердженнями, які необхідно доповнити.

Грунт – це ваше соціокультурне оточення. Зосередьте свою увагу на

Тих сферах, які вас найбільше стосуються.

Я вихований з думкою про те, що:

Робота – це…

Гроші – це…

Релігія – це…

Моя національність – це…

Моя раса – це…

Чоловік – це…

Жінка – це…

Шлюб – це…

Сім’я – це…

Закон – це…

Навчання – це…

Успіх – це…

Друг – це…

2.Коріння дерева – це ваше бачення фундаментальних питань життя.

– Продовжити речення:

Я вірю в те, що моє життя…

Істина для мене – це…

Я живу для того, щоб…

Щодня я рухаюсь в напрямку…

Виберіть твердження:

Я вірю в те, що:

Зло існує.

Зла немає.

Я можу пізнати істину.

Істину пізнати неможливо.

Я залежна людина.

Я в основному хороша людина.

Я погана людина.

Люди в основному люблячі й турботливі.

Я вільна людина.

Люди в основному егоїстичні і непривітні.

Школа приносить радість.

Школа – дуже обтяжливе заняття.

3.Стовбур дерева відображає вашу концепцію людини.

Відповідаючи на наступні запитання, знайдіть твердження, з якими ви згодні, і дайте своє обгрунтування:

Я в основному хороша людина, тому що…

Яв основному погана людина, тому що…

Я вільна людина і здатна відповідати за свої вчинки, тому що…

Я залежна людина і не відповідаю за свої вчинки, тому що…

Я в основному егоїстична людина, тому що…

Я в основному добрий і турботливий, тому що…

Мої переконання впливають на мою особливість, тому що…

Моя особистість впливає на мої переконання, тому що…

4. Гілки дерева – ваші цінності.

Перелічіть те, що для вас є найважливішим, і поясніть, чому.

5. Квіти символізують емоції, які повинне переживати ваше філософське дерево. Запишіть основні бажанні емоції, які ви відчуваєте щодо себе, інших, школи.

6. Плоди дерева – ваші вчинки. Напишіть, як ви зазвичай поводитеся, виконуючи різноманітні соціальні ролі, займаючись різноманітними видами діяльності. (роль – бажані вчинки; учень, учитель, громадянин).

8. Підбиття підсумків.

Мета: встановлення зворотного зв’язку.

Кожен учасник висловлює своє уявлення про те, що відбувалося з ним і з групою, відповідаючи на запитання:

Яким був цей день для мене? Що було для мене сьогодні новим? Які вправи, події були найцікавіші, найважливіші?

Як я почуваюся? Чи справдилися мої очікування?

9. Вправа на завершення.

Ведучий пропонує учасникам по колу назвати одне слово, яке б відображало їх настрій після проведеного заняття. Потім усі одночасно називають свій стан, у такий спосіб засвідчуючи загальне враження групи.

На останок – оплески!




Виховання духовних цінностей як основи формування здорової успішної особистості учня