ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ. ЯК СКЛАДАЮТЬ ВІРШІ
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Володимира Рутківського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити характеризувати почуття і вчинки героїв; розвивати зв’язне мовлення, вміння висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова; стимулювати розвиток творчих здібностей.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Пролунав уже дзвінок,
Час почати нам урок.
Будемо у світ знань мандрувати,
Будемо мову рідну вивчати.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Яків ягідки якісь
Якось із галяви ніс.
2. Гра “Відшукай антонім”
Стара газета – … (свіжа газета);
Говіркий хлопець – … (мовчазний хлопець);
Близька дорога – … (далека дорога);
Вільний костюм – … (тісний костюм);
Багатолюдна площа – … (пуста площа);
Серйозна розмова-…(жартівлива розмова);
Тяжка ноша – … (легка ноша);
Радісний настрій – … (сумний настрій);
Вечірні вісті – … (ранкові вісті);
Морозний день – … (спекотний день);
Шкідливі звички – … (корисні звички);
Свіжий хліб – … (черствий хліб);
Холодний напій – … (гарячий напій).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Обличчям до обличчя”
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують зміст оповідання Олександра Єфімова “Тут усе є…”. Оцінюють роботу одне одного.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Володимира Рутківського.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Провідний український дитячий письменник Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття. Середню освіту Володимир Григорович здобував у Богодухівській, а згодом – Великобурімській середній школі того ж Чорнобаївського району. З цього віку хлопець відкрив у собі нахили і здібності до історичного пошуку, котрі не полишають письменника й досі, спонукаючи не просто писати цікаві історичні твори для дітей, а й відкривати до нього ще не описані, інколи й не досліджені періоди вітчизняної історії.
Становленню його інтересу до українських старожитностей сприяло те, що шкільний гурток, старостою якого був Володимир, відкрив у своєму селі залишки найдавнішого на той час поселення в Україні. Вищу освіту Рутківський отримував спочатку в Одеському інституті харчової холодильної промисловості, а за два роки потому перевівся до Одеського політеху, працював на Одеському суперфосфатному заводі, проте незабаром зрозумів, що справжнє його покликання – література. Згодом В. Рутківський закінчив Вищі літературні курси в Москві.
Друкується Володимир Григорович з 1959 року, літературний стаж письменника – понад півстоліття. Мешкає, працює і творить Володимир Григорович в Одесі. Останні 30 років пише романи для дітей та юнацтва, серед яких – “Бухтик з тихого затону”, “Гості на мітлі”, “Канікули у Воронівці”, “Сині Води”, “Сторожова застава”, “Двобій з тінню”, “Потерчата”, трилогія “Джури” (книга перша – “Джури козака. Швайки”, книга друга – “Джури – характерники”, книга третя – “Джури і підводний човен”) та ін.
Роман письменника “Джури-характерники” став переможцем книжкового рейтингу від “Літакценту”, роман “Джури козака Швайки” та повість “Потерчата” були відзначені “Книжкою року-2009” та Бі-Бі-Сі. Володимир Рутківський – лауреат премій ім. М. Трублаїні, ім.
Лесі Українки, Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого. Володимир Григорович Рутківський став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну трилогію для дітей “Джури” (2007-2010 рр.).
2. Ознайомлення учнів з біографією Володимира Рутківського
– Де і коли народився письменник?
– Ким були його батьки?
– Чи відразу він став письменником?
– Кому присвячена його повість “Ганнуся”?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання твору В. Рутківського “Як складають вірші” (с. 179-183)
1) Словникова робота.
Ілюмінатор – кругле з грубого скла вікно на кораблі.
Теплохід “Ракета” – був призначений для швидкісних річкових пасажирських перевезень на приміських і місцевих лініях, протяжністю до 500 км, із заходом у водосховища. Швидкість – 60 км/год. Уміщував 64 пасажири.
2) Виразне читання твору вчителем.
3) Перевірка первинного сприйняття.
Тестування.
1. Куди дивилася Ганнуся?
А) У вікно;
Б) на палубу;
В) в ілюмінатор.
2. Чому вона засумувала?
А) Не було друзів;
Б) був дощ;
В) було спекотно.
3. Як звали супутника Ганнусі?
А) Костя;
Б) Коля;
В) Сергій.
4. Що написав автор у своїх віршах про вовків?
А) “В нашій річці ноги миють”;
Б) “В нашій річці лапи миють”;
В) “Під дощем купаються”.
5. Чому супутник Ганнусі уважно розглядав двох тіточок?
А) Бо був голодний;
Б) бо вони були цікаві;
В) вони були знайомі.
6. Який клас закінчила Ганнуся?
А) Третій;
Б) другий;
В) перший.
Відповіді: 1в; 2б; 3а; 4а; 5а; 6б.
4) Повторне читання твору учнями “ланцюжком”.
5) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
– Хто є головними персонажами твору?
– Де відбуваються події, описані в творі?
– Яка була погода?
– У яку гру запропонувала пограти Ганнуся?
– Чому саме в цю гру?
– Чи відразу Костя погодився грати із нею?
– Які аргументи приводила дівчинка?
– Як довго тривала гра?
– Чи сподобався вам віршик, який склали герої?
– Що сподобалося найбільше?
– Який рядок виявився найсмішнішим?
– Чи сподобалося Кості складати вірші?
– Що Ганнуся сказала про його здібності?
6) Фізкультхвилинка.
7) Вправи на розвиток швидкості читання.
Гра “Дочитай речення”
– Знайдіть і дочитайте речення (записані на дошці). Позначте цифрами послідовність подій у тексті.
– ” А на луках. звісно, корови…” (5)
– “Здається, ніякого чесного слова…” (2)
– “А ще я мовчав тому, що не міг відвести погляду…” (7)
– “Може, трохи пізніше? – запропонував я і з сумом згадав свою затишну кімнату…” (1)
– “Я навіть фарбою червоною залився…” (6)
– “Я ледве не підстрибнув…” (3)
– “І гарно вийшло, якби не та обставина, що таких великих…” (4)
8) Гра “Хвиля”.
Ведучий задає “тон” і “темп” гри. Текст читають так, ніби хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо – голосніше – голосно – тихіше – тихо – голосніше тощо.
9) Гра “Голосування ногами”.
Діти встають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З яким твором ознайомилися на уроці?
– Чим сподобалася вам головна героїня твору?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Придумати свій варіант віршів до рядків, що склали Костя з Ганнусею.
Твір на тему: ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ. ЯК СКЛАДАЮТЬ ВІРШІ
ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ. ЯК СКЛАДАЮТЬ ВІРШІ