|  | 

Володимир Сосюра. Патріотичні та інтимні мотиви творів поета. Щирість його ліричного самовираження. Патріотичний пафос поезії “Любіть Україну!”

УРОК 34

Тема. Володимир Сосюра. Патріотичні та інтимні мотиви творів поета.

Щирість його ліричного самовираження. Патріотичний пафос поезії “Любіть Україну!”

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Володимира Сосюри, його поезією “Любіть Україну!”; з’ясувати мотиви творів поета; розвивати логічне та образне мислення; удосконалювати навички виразного читання поетичного твору; виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: портрет В. Сосюри, аудіозапис пісні “Україно” у виконанні Т. Петриненка, ілюстрації із зображенням мальовничої природи України, таблиці із назвами художніх засобів.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.

В житті одного я єством всім бажаю.

Тій пісні, що з серця мого виринає,

Мов колос рясний, що зростає з зерна, –

Щоб тільки народу служила вона.

Цими рядками відкривається чудова збірка поезій “На струнах серця”, що належить Володимирові Сосюрі. Хто він? Як “пісня його серця” служила народові? Що хотів донести до читача натхненний поет?

Відповідь на ці запитання ви зможете знайти сьогодні на уроці.

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Слово вчителя.

– Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцево. Згодом сім’я переїхала в Третю Роту (селище Верхнє на Донбасі), де й минули дитинство та юність майбутнього поета. Батько його був рисувальником. Неспокійний характером, ледве зводив кінці з кінцями: мізерного заробітку не вистачало навіть на те, щоб прогодувати сім’ю, яка з року в рік зростала.

Ось чому Микола Сосюра брався за кайло і спускався в шахту добувати вугілля, писав за п’ятак “прошеніє” селянам до суду, був землеміром, чорноробом, будівничим, вчителем…

Володимир Сосюра розпочав освіту в п’ятирічній, так званій двокласній школі. Після смерті батька він змушений був залишити навчання.

На щебінь часто ми до Сущенка ходили,

За це платилй нам щоденно четвертак, –

Пише згодом поет.

Але допитливий хлопець хоче вчитися. Нарешті В. Сосюрі, який блискуче склав вступні екзамени, вдалося влаштуватися учнем-стипендіатом в агрономічну школу біля станції Яма, в якій вчився аж до осені 1918 року.

У роки проголошення УНР В. Сосюра брав активну участь в обороні молодої держави; перебував у війську Нестора Махна, котрий подарував Сосюрі годинник з дарчим написом; служив у полку армії Симона Петлюри, командир якого профінансував першу збірку Сосюри “Пісні крові”, що вийшла 1918 року в Хмельницькому.

Володимир Сосюра був засуджений до страти двічі: спочатку денікінцями, потім – більшовиками. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися його поезіями і пошкодували талановитого юнака.

Після громадянської війни Володимир Сосюра став улюбленцем молоді: його вірші переписували, вчили напам’ять, висловлювали ними почуття своїм коханим.

У роки Другої світової війни був у евакуації, працював в українському радіокомітеті в Москві, пізніше – при партизанському штабі.

У 1944 р. написав свій найкращий патріотичний вірш “Любіть Україну!”, за що був звинувачений у націоналізмі.

8 січня 1965 року поета не стало. Упродовж життя Володимир Миколайович видав понад 80 збірок поезій, був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка та Державної премії СРСР.

2. Пошукова робота.

(Учитель на дошці записує слова: де Соссюр, восьмеро, Локотош. Учні за допомогою статті у підручнику розкривають зміст даних слів.)

Де Соссюр – дворянське прізвище предка В. Сосюри, рід котрого, згідно з сімейною легендою, походив від француза, що захопився героїзмом запорозьких козаків та вирушив з ними в українські степи;

Восьмеро – кількість дітей у сім’ї Миколи Сосюри;

Локотош – прізвище матері, яка працювала на патронному заводі в м. Луганську. На міському балу отримала перший приз за вроду.

3. Виразне читання поезії “Любіть Україну!”

4. Словникова робота. Купина – кущ;

Зойк – крик;

Пурпуровий – темно-червоний;

Канонада – гучний звук від пострілів;

Багнети – ножі на рушницях.

5. Бесіда за змістом прочитаної поезії:

– Чому В. Сосюра називає Україну вишневою, а її мову солов’їною?

– Підтвердіть рядками вірша, що він написаний під час війни з фашистами.

– Доведіть, що в рядках поезії є підтекст, в якому висловлено споконвічне прагнення українського народу до волі, до незалежності.

– До кого звертається В. Сосюра із закликом любити Україну? Чому?

– Поясніть, як ви розумієте рядки:

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну.

– Чи нагадують вам ці рядки слова з Біблії? Які саме?

6. Робота з ілюстраціями.

Виберіть малюнок, котрий ілюструє вірш Володимира Сосюри. Поясніть свій вибір, опираючись на основні мотиви поезії.

7. Заповнення таблиці.

(Учні заповнюють таблицю, користуючись підручником. У таблиці записано лише назви художніх засобів.)

Назви художніх засобів

Художні засоби

Роль художніх засобів

Звертання

Юначе! Дівчино!

Це – майбутнє, яке буде вічним, коли про нього дбатимуть…

Порівняння

Як сонце, як вітер, і трави, і води

Безкорисливо, не вимагаючи нічого взамін

Рефрен

Любіть Україну

Логічний наголос

Символічні означення

Вишневу свою, солов’їну мову

Народ без мови – не народ, а без Батьківщини – ніщо

Метафора

Пробивають нам путь

Україну не подолати

Образ

Весни неопалима купина

Відродження не згорить

Полісиндетон (багатосполучниковість)

Сполучник і

Посилення образу

III. Закріплення вивченого.

– Знайдіть у тексті анафору.

– Сформулюйте ідею твору.

– Продовжіть речення “Я – частина майбутнього України, тому повинен…”

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Проаналізуйте поезію “Любіть Україну!”, вивчіть її напам’ять.


Твір на тему: Володимир Сосюра. Патріотичні та інтимні мотиви творів поета. Щирість його ліричного самовираження. Патріотичний пафос поезії “Любіть Україну!”




Володимир Сосюра. Патріотичні та інтимні мотиви творів поета. Щирість його ліричного самовираження. Патріотичний пафос поезії “Любіть Україну!”
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email