|  | 

ХИТРА КИЦЯ – ІГОР СІЧОВИК

Літературне читання 2 клас – Віра Науменко

З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ

ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4

ІГОР СІЧОВИК

ХИТРА КИЦЯ

У вишневому садочку,

На зеленому горбочку

Жила собі Киця,

Киця-трудівниця.

Мала хатку чепурненьку,

Двійко діток, стару неньку

Й господарство невелике –

Курку, Гуску та Індика.

В Киці клопотів багато:

Треба всіх нагодувати,

Ще й водою напоїти

Та полити сад і квіти.

В день погожий і в негоду

Носить Киця з річки воду…

Ну ніяк не можна Киці

Обійтися без криниці.

Якось їй біля воріт

Стрівся Пес – її сусід.

Попросила його Киця:

– Друже, викопай криницю.

Я за це тобі віддячу…

Тільки Пес той був ледачий.

Проминув мерщій ворота:

– Не для мене ця робота.

Я люблю поїсти ласо

Та й спішу, не маю часу!

Повернувся Пес під вечір.

Підкріпився, видно, дечим,

Ще й запас поживи мав:

Кістку у зубах тримав.

У садочку зупинився,

Відсапнувся, роздивився

Й, кістку кинувши під вишню,

Ямку рити став поспішно.

А як вирив, то мерщій

Заховав поживу в ній.

Тим щасливий, що на ранок

Має він смачний сніданок,

Пес гайнув хтозна-куди

Роздобуть собі води.

Посміхнулась хитро Киця:

– Буде в нас тепер криниця! –

Кістку в ямці відшукала,

Зверху землю розрівняла

І пішла собі до хати маму

Й діток годувати.

Вранці знов з’явився Пес –

Зголоднів, тремтить увесь.

Риє ямку, та дарма –

Кістки в ній чомусь нема…

– От так диво! Справжнє диво!

Не знайду ніяк поживу…

Де ж вона могла подітись?

Треба, мабуть, глибше ритись!

Киця стежить нишком з даху.

Вже й не видно Пса-невдаху,

Лиш земля летить угору…

– Буде в нас криниця скоро!

Раптом чує: – Ой, біда!

Замість кістки тут… вода!

Порятуйте! –

Пес благає. –

Потопаю!

Потопаю!

Киця кличе Курку, Гуску.

Псові кидають мотузку,

Дружно лапками, дзьобами

Витягають Пса із ями.

Киця з подивом питає:

– Що ти робиш тут?

– Н-не знаю…

Знаю! Я для тебе, Кицю,

Щойно викопав криницю.

Ти ж сама мене просила.

Усміхнулась Киця мило:

– От спасибі, любий друже!

Допоміг мені ти дуже.

За криницю і за воду –

На ось кістку в нагороду!

Я город копала вранці

І надибала у ямці…

Очі Пес на Кицю звів,

Все одразу зрозумів.

– Ой, яка ж ти хитра Киця!

Ну а втім, яка різниця:

Головне, що є криниця,

В ній – джерельна прохолода.

Пийте, друзі! Нам не шкода!

– Якою була Киця? А Пес? Якими словами автор дає характеристику своїм персонажам?

– Прочитай рядки, у яких поет з гумором говорить про Пса.

– Який епізод вірша можна назвати найбільш напруженим?

– Кого з персонажів стосуються слова: риє ямку; стежить нишком; витягають Пса із ями?

– Де і з ким відбуваються події, описані у віршах Ігоря Січовика? Уважно озирнись довкола: про що можна розповісти з гумором?






ХИТРА КИЦЯ – ІГОР СІЧОВИК
Обратная связь: Email