|  | 

Як хочеться зупитити час)

Пригадую як я ще зовсім маленькою мріяла про свій перший урок, першу вчительку, перший клас. Минали роки і ось я уже стою на порозі школи білі банти, квіти…і мої перші друзі-однокласники. Школа, о вона мені здавалася такою великою, незвіданою, цікавою.

Мені хотілося скоріше потрапити туди, переступити поріг і початий свій наступний день непросто дівчинкою, а школяркою. Ну а потім, потім довгі роки навчання. І знаєте я помітила цікаво закономірність, чим доросліші ми стаємо, тим коротші стають роки. Можливо, це смішно, але це так.

Задумайтесь раніше в дитинстві день в школі здавався вічним, а тиждень взагалі безкінечним. А тепер? Тепер, ми не помічаючи проживаємо дні, тижні, роки. Інколи зупинившись на хвилинку я усвідомлюю що скоро уже 9 клас і діло навіть не в екзаменах, а в тому що половина моєї сім’ї зникне. Чому сім’ї? Тому що, ці хлопці і дівчата пройшли зі мною і вогонь і воду, ми були разом завжди.

Так не без сварок, але і сваритися ми вміли. Інколи сядемо згадаємо всі “косяки”, “лажі” , “позори” , “сварки” і за душу бере який жаль, адже скоро ми не будемо разом. Та тут не все, я забула про не від’ємну частину школи. Знаєте яку? Цю частину становлять вчителі.

Вчителі це люди які заслуговують пам’ятника, бо витримати стільки не кожен зможе. Наші списування, неготовність до уроків, та і просто погане поводження. Дорогі вчителі, ми вас дуже поважаємо, але так хочеться ще трошки побути дітьми.

Тож в школі проходять найкращі роки нашого життя, вони незабутні.


Твір на тему: Як хочеться зупитити час)




Як хочеться зупитити час)
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email