Який з епізодів “Слова о полку Ігоревім” є його ідейно-композиційним центром?
“Слово о полку Ігоревім” оповідає про невдалий похід 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, які своїми набігами завдавали Руській землі дошкульних ударів. Про цей похід уже в той час існували літописні оповідання. Автор “Слова…”, на відміну від літописців, розповідає не стільки про окремі факти походу Ігоря, скільки розмірковує над ними, над долею рідної землі, обіймаючи своїм духовним зором часи від “стараго Владимера до нинъшняго Игоря”.
Як палкий патріот і сучасник тих подій автор “Слова…” відбирає найяскравіші епізоди походу Ігоря, передусім ті, що дають змогу зробити висновок про причину поразки руської дружини. Композиційно “Слово…” складається з оповідних сцен про похід Ігоря та його поразку (виступ, об’єднання полків, перша переможна і друга невдала битви, полон Ігоря і його втеча), а також авторських публіцистичних роздумів і поетичних картин (звернення до “віщого” Бояна, розмірковування про поразку русичів, “золоте слово” Святослава тощо). Обидва плани (розповідний і публіцистичний) об’єднані наскрізною патріотичною ідеєю – закликом руських князів до єднання, до династичної солідарності заради єдності і процвітання Руської землі.
“Руська земля”, “русичі”, “дружина Ігорева” – це опорні слова “Слова…”, сповнені для автора і – його покоління невимовної любові, радості й водночас жалю. Сконцентрувавши в собі силу авторського почуття, вони випромінюють у тексті відповідну енергію. І хоч основний тон розповіді елегійний (бо ж чорна земля “костями была посьяна, а кровію польяна”, русичі “полегоша за землю Рускую”), проте у підтексті струмує оптимістичний заряд: є на Русі воїни, здатні зберегти силу і велич рідної землі. З героїчним пафосом оспівуючи руських воїнів, автор печалиться розбратом серед князів, бо від них залежало благополуччя рідної землі, бо цей розбрат призвів до поразки і кровопролиття.
Широкий політичний кругозір, масштабне бачення історичних подій дали змогу авторові піднятися над інтересами того середовища, яі”- він сом представляв,- вищих класів. Він прославляє достоїнства лише окремих хоробрих мужів, у цілому ж картає князів за егоїстичне славолюбство, розбрат, вивищуючи із загалу хіба що Ігоря, Всеволода і Святослава.
Образ київського князя Святослава у творі ідеалізується свідомо, навіть з деяким відступом від історичної правди. І це зрозуміло, адже Святослав представляв верховну владу, Київ як центр не тільки територіального, й морального об’єднання руських земель. А тому й постає він як мудрий політик, достойний своєї землі правитель, що, як батько, печалиться недостойними ділами дітей своїх, його любов до співвітчизників, як і ідея твору, розкривається в “золотому слові”, зі сльозами змішаному, в якому Святослав закликає русичів постояти “за землю Рускую”. Отже, “віщий” сон і “золоте слово” князя Святослава в ідейно-смисловому і композиційному плані є центральним епізодом “Слова о полку Ігоревім”, оскільки в ньому сфокусовані головна думка й настрої твору.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)Твір на тему: Який з епізодів “Слова о полку Ігоревім” є його ідейно-композиційним центром?
Який з епізодів “Слова о полку Ігоревім” є його ідейно-композиційним центром?