|  | 

З дитинства: дощ скорочено – Василь Голобородько

Я уплетений весь до нитки У зелене волосся дощу, Вплетена дорога до батьківської хати, вплетена хата на горі, як зелений птах, Уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, Уплетена річка, наче блакитна стрічка в Дівочу косу, Уплетена череда корів, що спочивають на Тирлі. А хмара все плете зелене і холодне волосся дощу. Але усім тепло, Усі знають: дощ перестане, І хто напасеться, хто набігається, Хто нахитається, Хто насидйться на горі, Хто належиться, А хто прийде додому У хату, наповнену теплом, як гніздо.




З дитинства: дощ скорочено – Василь Голобородько
Обратная связь: Email