|  | 

За сонцем хмаронька пливе – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено

За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою. Мов мати дитину. Очам любо.

Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить… А туман, неначе ворог,

Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не знаєш, де дітись, І ждеш його, того світу, Мов матері діти.

Коментар Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вірші Т. Шевченка “За сонцем хмаронька пливе…” Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності. Про це нагадує туман, що “неначе ворог”. Сонце – уособлення тепла, світла й радості, туман же, навпаки, – у, темряви, небезпеки.

Та людина має завжди вірити, що сонце зійде, прожене пітьму, обігріє, як мати дитину.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Твір на тему: За сонцем хмаронька пливе – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено




За сонцем хмаронька пливе – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email