|  | 

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Яя. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЯЛТА”. ЗАГАДКА

Мета: закріпити знання учнів про звукові значення букви Яя; розвивати вміння виконувати повний звуко-буквений аналіз слів; виховувати почуття прекрасного.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Ла-ла-ла – бігла край села.

Ля-ля-ля – зелене гілля.

Та-та-та – спіймали кота.

Тя-тя-тя – довести до пуття.

Са-са-са – вкусила оса.

Ся-ся-ся – малина уся.

На-на-на – тепла весна.

Ня-ня-ня – купали коня.

Ра-ра-ра – висока гора.

Ря-ря-ря – вранішня зоря.

Ца-ца-ца – смачна піца.

Ця-ця-ця – лагідна киця.

2. Позмагаймося!

– Назвіть чоловічі імена на Я. (Яків, Ян, Ярослав, Яким, Ярема)

– Назвіть жіночі імена на Я. (Ярина, Яна, Яся, Явдоха)

– Які імена закінчуються буквою я? (Володя, Леся, Галя, Надя, Валя)

– Доберіть назви міст на Я. (Ялта, Ярославль, Якутськ)

3. Гра “Упізнай злиття зі звуком “

Учитель промовляє різні слова, а учні виділяють з них злиття зі звуком і називають його: лампа (ла), ранок (ра), зоря (ря), Надя (на, дя), вода (да), роса (са), сяйво (ся).

4. Читання вірша Н. Забіли “хто кого злякався?”

5. Бесіда про різні професії людей (професії батьків)

6. Коротка розповідь учителя про професію моряків

– Мужнім морякам далеко від рідної землі доводиться долати різні труднощі у боротьбі з морською стихією.

У ході розповіді доцільно показати різні зразки морських суден, давніх і сучасних. Слід також підкреслити, що морські шляхи є одними з найдавніших шляхів, що їх людина використовує для пересування. Можна також поцікавитися, хто з дітей знає про цікаву професію моряка, хоче служити, коли підросте, у Військово-Морському Флоті.

7. Гра “Капітани”

На дошці – малюнки різних кораблів. Під ними на смужках паперу – їхні назви, прикріплені зворотним боком. учні (капітани) по черзі підходять до дошки, беруть (знімають) одну з карток, читають назву свого корабля і прикріплюють її під малюнком. Можна використати такі назви: “Грузія”, “Росія”, “Вірменія”, “Мрія”, “Аркадія”.

Попередньо вчитель пояснює дітям, що кораблям даються назви на честь видатних людей – письменників, державних діячів, назви окремих міст, країн. Кожну назву за потреби, вчитель коментує.

Фізкультхвилинка

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 102-103)

1. Робота за фотографіями

– Які куточки Криму зображені на фото? Що можна побачити у Ялтинському порту?

2. Читання стовпчиків слів з буквою я

3. Звуко-буквений аналіз слів

Звуко-буквений аналіз слів маяк, мрія.

Побудова звукової моделі слів та їх графічний запис.

Звуко-буквений аналіз слова Ясочка (побудова звукової моделі) і записування під нею слова друкованими буквами.

4. Читання тексту “Ялта” вчителем

5. Словникова робота за змістом тексту

Учитель пояснює нові слова та вирази. (Мальовничі Кримські гори, букові ліси, духмяний вітер)

6. Напівголосне самостійне читання тексту учнями

7. Читання “ланцюжком” по одному реченню

8. Відповіді на запитання за змістом прочитаного

– У якому місті живе Андрійко і його сім’я?

– Що ви дізналися про це місто з оповідання?

– Ким працює Андрійків тато?

– Як корабель знаходить увечері дорогу до берега?

– Хто прийде зустрічати корабель?

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

– Відгадайте загадки.

– Білий велетень у морях заморився,

Якорем за дно зачепився і спинився. (Корабель)

– Коли я потрібний – мене викидають,

Коли непотрібний – мене піднімають. (Якір)




ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Яя. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЯЛТА”. ЗАГАДКА