ЗАЛОЖНІ МЕРЦІ
Це померлі неприродною смертю люди (утопленики, самогубці), котрі вважаються нечистими. Раніше їх ховали на перехрестях доріг, на межах полів, у ярах або просто за межами цвинтарів. Душі заложних мерців набирають різного вигляду й тиняються по світі, доки не спокутують своїх гріхів.
При цьому вони нерідко збиткуються над живими людьми. До заложних мерців належать і діти, які померли нехрещеними (мавки, потерчата).
Народна уява наділяє заложних мерців надприродними властивостями. Під час засухи їхні могили поливають водою, щоб викликати дощ. Аби позбавити таких покійників здатності відвідувати живих людей, у їхні могили кладуть вузлик свяченого маку-видюку, забивають осикові кілки. Власні ж хати обсипають свяченим маком або льоном. Робити це слід до обіду, бо по обіді вже мрець починає ходити.
Вважається, що, на відміну від звичайних небіжчиків, душі заложних мерців не можуть з’являтися до родичів на поминки, коли за померлі душі обід ставлять. Ці мотиви виразно ілюструють вірування українців у безсмертя душі, її окреме існування.
Твір на тему: ЗАЛОЖНІ МЕРЦІ
Related posts:
- Рідний дім – І варіант 6 клас I Варіант Рідна домівка… У цих словах всі людські сподівання. Тільки в рідних стінах людина почуває себе господарем. Наші предки, заселяючи нові землі, вибирали мальовничі місця. Ці місця......
- ДО РАЮ ПРОСИТЬСЯ, А СМЕРТІ БОЇТЬСЯ (смерть в уявленні українця) Узагалі, наша мова багата на слова, якими позначають поняття, пов’язані зі смертю. Покійного скрізь в Україні Називають небіжчиком, покійником, померлим, змерлим, мерцем, мертвяком, тілом. У слова “померти” теж є багато......
- РУСАЛІЇ Свято Русалій згадується у Велесовій книзі. Русалки – добрі божества врожаю, покровительки рослинної сили природи. Уявляються у вигляді гарних дівчат з довгими розпущеними косами, заквітчаними запашним зіллям, квітами, травами. В......
- ДЕ МРУТЬ, ТАМ І ПЛАЧУТЬ (передпохорон) На час похорону дівчата, за народним звичаєм, повинні розпустити волосся, чоловіки – ходити без головних уборів. Коли приходять до хати небіжчика, читають *Отче наш”, цілують покійному руку (крім неодружених, бо......
- Скорочено – САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО “САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає.......
- Українська писанка (твір з народознавства) (твір з народознавства) На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає......
- ВОВКУЛАКИ Найбільшою містичною силою наділяються ті істоти, котрі причетні до культу померлих: вовкулаки, упирі, заложні мерці. Уявлення про кровожерливих упирів і вовкулаків проникли в Україну із Західної Європи та знайшли тут......
- ВЕЛИКИЙ ПІСТ Найперший день Великого посту – жилавий понеділок. Назва походить від житніх коржиків – жиляників. У цей день господині не готують більше нічого, дозволяється, крім жиляників, ще їсти овочі – хрін......
- Скорочено – ГІТАРА – ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА 11 КЛАС ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА ГІТАРА Починається плач гітари, Розбивається чаша світанку, Починається плач гітари, Гамувати плач її марно – Не втішайте даремно іспанку. А так плаче у такт, монотонно…......
- ПРОЩАЙТЕ, РЩНІ, БУДЬТЕ БЕЗ МЕНЕ ЯЕ БІДНІ Проща – один із найдавніших поховальних обрядів. Він виконується перед тим, як покійника несуть на цвинтар. Перед домовиною, що її ставлять на подвір’ї, усі стають па коліна, прихиляючи голову. Священик......
- ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі......
- Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) У стародавні часи на Україні жили люди,......
- РУСАЛКИ Загальновідомо, що ця істота являє собою дівчину з риб’ячим хвостом, але це досить спрощена характеристика. В українській демонології це один із найколоритніших персонажів, уособлення небезпечної водяної стихії. Це молоді вродливі......
- ЯРИЛО Бог весняного сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова яр – означає ярий, нестримний, збуджений. У давні часи чоловіча пристрасть порівнювалась з мужністю, войовничістю й силою. Тому божества родючості часто......
- ПОЧАСЬКИЙ СОФРОНІЙ СОФОНІЯ ПОЧАСЬКИЙ СОФРОНІЙ СОФОНІЯ) (світське ім’я – Стефан; рр. нар. і см. невід.) – церковний діяч, педагог і письменник першої половини XVII ст. Про життя Софронія Почаського відомо небагато. Навчався у......
- Національна специфіка літератури Національна специфіка літератури – органічна якість художньої літератури певного народу, відмінна від якостей інших літератур. Вона витворюється системою змістових і формально-стильових особливостей, притаманних творам письменників даної нації. Н. с. л.......
- Чим вражають мене вірші Симоненка “Старість” і “Дід умер”? Вірш В. Симоненка “Старість” я прочитала декілька разів відразу. Потім довго сиділа приголомшена і ніяк не могла заспокоїтись. Мені раптом здалося, що я на власні очі бачу цього старенького діда,......
- Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це......
- Акты Южном и Западной России “Акты Южном и Западной России” (повна назва “Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею”). З’являлися впродовж 1863-92 у Петербурзі в 15-ти томах. Тут були......
- Цілюще зілля 9 клас Рослини служили людині ще в далекі часи, віддалені від нас на кілька тисячоліть. Здавна наші предки знали, яким зіллям можна вилікувати ту чи іншу хворобу. У селах були......
- НЕ ВИТЕРПІЛА ДУША – ПА ТОЙ СВІТ ПІШЛА (поминки) Поминки – система звичаїв, пов’язаних із вшануванням померлого та всіх предків. Вони поділяються на дві групи: родові та вселенські. Перші присвячуються пам’яті близьких, другі – вшануванню померлих узагалі (ці дні......
- СМЕРТЬ ЗВІСТКИ НЕ ПОСИЛАЄ Раніше, коли вмирала людина, на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки чи перемітки. Це мало бути знаком для всіх родичів та односельців. Серед українців Карпат було прийнято розкладати......
- Мені тринадцятий минало – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога… Уже прокликали до паю,......
- УПИРІ Упир – то страшний чоловік, який допомагає відьмам у їх нечистих справах. їх сила здебільшого набагато більша, ніж у відьом, і шкоди вони роблять значно більше. Це найдавніше уособлення зловорожих......
- СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ (р. нар. невід. – 30. 10.1651) – давньоукраїнський письменник, церковно-релігійний діяч першої половини XVII ст. 1639 р. був ігуменом і ректором Гойського монастиря (м. Гоща поблизу Луцька). 1640......
- ВЕЧІРНЯ ГОДИНА – Леся Українка УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Леся Українка ВЕЧІРНЯ ГОДИНА (Коханій мамі) Уже скотилося із кеба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітилися у небі зорі,......
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла......
- Садок вишневий коло хати – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть. Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А......
- ДЕ ВЕРБА ТАМ І ВОДА (рослини) Протягом тисячоліть чимало рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами тощо. Але поряд із цим з ними пов’язано чимало вірувань, звичаїв і забобонів.......
- КАЛЬНО ФОЙСЬКИЙ АФАНАСІЙ (рр. нар. і см. – невід.) – давньоукраїнський письменник. Був ченцем Києво-Печерської лаври; на думку деяких дослідників, навчався в Києво-Братському училищі. Належав до книжників, що гуртувалися навколо Петра Могили. 1638......
ЗАЛОЖНІ МЕРЦІ