|  | 

Земна Мадонна – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено

Як іонійськая колона.

Рожевіє дівочий сніг.

Ховаючи опуклість лона

В лілеях рук, в лілеях ніг.

Єдина! Не ображу зором –

Двійник Мадонни на землі.

Ось пурпуром Цітери – сором

І на щоках, і на чолі,

І б’ється кров в блакитних венах,

Як птах під вітром весняним.

В яких готичних кантиленах

Навіки виспівати гімн?

Там – Приснодівою – Мадонна,

Тут, на землі, зорієш – ти.

Що в пурпуровій мушлі лона

Ховаєш перлу чистоти.

Коментар

Є. Маланюк у своїй поезії оспівує жіночу красу, чистоту, порівнює її з небесною красою Мадонни. Його захоплення й думки чисті – “не ображу зором”, як чиста й вічна на землі жінка – мати, кохана, сестра. Вживання старослов’янізмів, книжних засобів виразності надають віршеві урочистого, піднесеного звучання, як того заслуговує змальований образ земної Мадонни.




Земна Мадонна – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено