|  | 

Зимовий мотив з візитом пічника скорочено – Ірина Жиленко

Душа земне переросла, Небесного ще не сягнула, Краєчок неба одгорнула На рівні серця і чола – Заплакала і геть пішла… Бо ще була душа мала. Рости ж так боляче і страшно А ми ж худобонька домашня – Нам треба хатнього тепла.

[…] Сусід (дарма, що інвалід) – Пічник, якого пошукати… Я радісно йому обід Збираю. І тепліє хата. Коли ж зійшов на землю вечір – Зійшла за вечором звізда, І в чорну шибку загляда, І відбивається в колечку.

Небесне вже переросла, Земного не збагнула, рано. Ще та звізда була мала, Зелена ще, хоч і різдвяна. А в сінях тьма і холоднеча.

У глечику замерзла вода. Луснувши, старенький глечик злякав зірку, яка втекла. То був салют земному дому, Зимі земній, вогню земному, Душі, яка за ніч спочине, І вранці вийде до воріт, І знов дитячими очима Різдвяно осіяє світ…


Твір на тему: Зимовий мотив з візитом пічника скорочено – Ірина Жиленко




Зимовий мотив з візитом пічника скорочено – Ірина Жиленко
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email