Зіткнення, або Анадиплозис
Зіткнення, або Анадиплозис (грецьк. anadiplosis – подвоєння) – стилістична фігура, що полягає у звуковому чи словесному повторенні кінця віршованого рядка та початку наступного:
Згасає день за синіми лісами,
За синіми лісами лягла імла;
Пливуть рожеві хмари небесами,
І тихо з небесами злилась земля.
Стоять квітки, окроплені росою,
Окроплена росою, тремтить трава.
Мої думки захоплені красою,
Захоплені красою мої слова (Д. Загул).
3. представляє сполуку епіфори з анафорою, “конкатенацією (лат. catena – ланцюг), тобто “ланцюговою сув’яззю”. Існують й інші назви цього лексико-композиційного прийому, зокрема, О. Квятковський запропонував термін “акромонограма” (грецьк. akros – зверхній, зовнішній; mono – один; gramma – риска, знак, напис). Подеколи у значенні терміна “3.” вживається “епістрофа”.
Твір на тему: Зіткнення, або Анадиплозис
Related posts:
- ЗУПИНЮСЯ НАД РІКОЮ – Ганна Чубач Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Пейзаж Ганна Чубач ЗУПИНЮСЯ НАД РІКОЮ Зупинюся над рікою – Замилуюся красою, Де вербичка невеличка Плаче срібною росою. Де всі зорі розкотились, І ніхто......
- Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) I. Спроба визначення жанру. (Як правило, жанр твору диктує використання певних художніх засобів. Але у даному випадку важко визначити різновид роману, в якому є міф і реальність, комічне й трагічне......
- Сатиричне змалювання радянських обивателів і функціонерів Москви 30-х років XX ст. у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”. Іронія і гротеск у картинах зіткнення демонічних сил із московською дійсністю УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 18 Тема. Сатиричне змалювання радянських обивателів і функціонерів Москви 30-х років XX ст. у......
- Філософська глибина та універсальне значення образу Гамлета. Зіткнення ідеалу та дійсності. Людина і світобудова, характер трагічної катастрофи. Проблема самовизначення героя 27. Філософська глибина та універсальне значення образу Гамлета. Зіткнення ідеалу та дійсності. Людина і світобудова, характер трагічної катастрофи. Проблема самовизначення героя. Второй период творчества Шекспира открывается трагедией “Гамлет” (Hamlet, Prince......
- Антропоніміка Антропоніміка (грецьк. dnthropos – людина та опута – ім’я) – розділ ономастики (галузь мовознавства, покликана вивчати назви родів, племен, націй, географічні назви та ін.), в якому досліджуються власні імена, прізвища,......
- Кінетична мова Кінетична мова (грецьк. kinetikos – той, що належить до руху, рухає) – спілкування за допомогою жестів рук, рухів тіла, міміки (інша назва – мова жестів). К. м. використовується у таких......
- Амфімакр Амфімакр (грецьк. amphimakrds – між довгими складами), або Кретик (грецьк. kretikos – критська стопа) – стопа античного віршування з п’яти мор, що складається з довгих та коротких складів (- -∪).......
- Етноніміка Етноніміка (грецьк. ethnos – плем’я, народ і опута – ім’я) – розділ мовознавства (ономастики), який вивчає етноніми – назви родів, племен, народів, націй тощо з погляду їхнього походження, ментальності та......
- Мартиролог Мартиролог (грецьк.- martys – свідок, logos – слово) – жанр християнської дидактичної літератури про святих та мучеників за віру (православний М. “Менелогій”, тобто “Місячні читання”, від IX ст.. Католицький –......
- Фонема Фонема (грецьк. phonema – звук, голос) – найменша неподільна звукова одиниця мови, що поєднує в собі різні диференціальні ознаки і служить для побудови та розрізнення морфем і слів. У мовленні......
- Блакитна панна скорочено – Вороний Микола Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу. Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар Попелястих, пелехатих. З-поза хмар,......
- Семантика Семантика (грецьк. semantikos – означальний) – розділ мовознавства, що вивчає проблеми смислу, значення та тлумачення знаків і знакових виразів, окреслених предметною (екзистенціальною) та понятійною (інтенціальною) сферами. У широкому розумінні С.......
- Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.2.Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення Засобами лексико-синонімічного увиразнення є слова та форми слів у лексичному запасі національної мови,......
- Асиндетон Асиндетон (грецьк. asyndeton – безсполучниковість) – будова переважно поетичного мовлення, з якого усунені сполучники задля увиразнення та стислості виразу. Прикладів цього стилістичного прийому в українській ліриці достатньо: “Зимовий вечір. Тиша.......
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим......
- Цариця квітів Цариця квітів У народі троянду називають царицею квітів. Уній поєднана краса і слава, печаль і мучеництво, любов і ненависть, всепрощення й гордощі. Тримаю в руці червону квіточку з ніжними оксамитовими......
- ЛІСОВИК Це міфологічний образ, який уособлює небезпеку і що підстерігає людину в лісі. Найчастіше змальовується як старезний кошлатий дід. На відміну від людей лісовик не має тіні. Про його нечисту природу......
- Палеографія Палеографія (грецьк. palaios – давній, grapho – пишу) – одна з допоміжних дисциплін, суміжна з історією, мовознавством, орфографією, текстологією та іншими науками, яка вивчає датовані і недатовані, локалізовані і нелокалізовані......
- ДУМКА Думка – досить поширений в українській і деяких інших слов’янських літературах жанр короткого ліричного вірша елегійного (іноді баладного) змісту. Термін “думка” (як зменшувальний від “дума”, про яку див. підрозділ “Ліро-епос......
- Метаморфоза Метаморфоза (грецьк. methamorphosis – перетворення) – перетворення однієї форми образу на іншу, видозмінення тропа. В основі М.- придієслівний орудний відмінок, що виконує додаткову семантичну роль при предикаті, коли суб’єкт мовлення......
- Еристика Еристика (грецьк. eris – спір) – мистецтво дискутувати, тобто знаходити істину в межах певного ступеня згоди між опонентами щодо дискутованої тези, або полемізувати, тобто утверджувати власний погляд, власну концепцію, незважаючи......
- Чим різняться метафора і метонімія? У метафорі слова поєднуються між собою за принципом схожості, а в метонімії – за принципом логічної залежності. Метафору можна перетворити на порівняння, а метонімію – ні, її можна лише доповнити.......
- Псевдонім Псевдонім (грецьк. pseudonymos, від pseudos – вигадка та опута – ім’я) – вигадане ім’я та прізвище митця; інші різновиди – астронім, геонім, криптонім тощо. Майже всі вони зібрані у “Словнику......
- НЕОЛОГІЗМИ Неологізми (від грец. νέοζ – новий і λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина......
- Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу......
- Еквіритмічність Еквіритмічність (лат. aequus – рівний та грецьк. rhythmos – ритм) – збереження у перекладі поетичного тексту ритмічної структури оригіналу, враховуючи нормативи кожної мови. На практиці досягти абсолютно точної відповідності в......
- Естетичне почуття Естетичне почуття – вищий прояв емоційного зворушення людини під впливом естетичних цінностей. Емоційність, що супроводжує чуттєве збудження, проймається інтелектуальним досвідом людини, осмислюється, оскільки позначається і виражається (передається іншим людям) лексико-синтаксичними......
- Парадигма Парадигма (грецьк. parаdeigma – приклад, взірець) – 1. Ряд об’єднаних певною спільною ознакою мовних одиниць, кожна з яких визначається через відношення протиставлення до інших, тобто через парадигматичні відношення (див.: ,......
- Емфаза Емфаза (грецьк. emphasis – виразність) – одна з риторичних фігур, що полягає в інтонаційному окресленні певного вислову, окремого складника поетичного мовлення, надаючи їм особливої експресії та увиразнення. Це досягається за......
- Кіноповість Кіноповість (грецьк. kineo – рухаю) – твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом з тим у......
Зіткнення, або Анадиплозис