|  | 

Змалювання буднів Кайдашів у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

10 клас

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник, автор багатьох прозових творів, що зображують повсякденне життя українського села з його звичайними турботами, труднощами, злигоднями, але й красою природи та людських відносин. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне правдиві. Одним з найяскравіших творів письменника вважається повість “Кайдашева сім’я”.

Сюжет повісті охоплює головні події з життя селянської родини Кайдашів. Головою родини був Омелько Кайдаш. За панських часів йому довелося зазнати тяжкої, виснажливої праці, про що свідчить його зовнішність. “Широкі рукава закачались до ліктів, з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве і бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки.

Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною”. Омелько не лякався роботи. І в кожний вільний від панщини час він не сидів без діла, а працював на себе, виробляючи вози. Усі в його родині були працьовитими: і жінка, і сини Карпо і Лаврін, і невістки Мотря і Мелашка.

До весілля синів Кайдаші жили відносно спокійно і мирно. Лише інколи виникали невеликі суперечки між батьком і Карпом, бо Карпо не міг тримати язика за зубами і кожного разу сперечався з батьком. “Ти, Карпе, ніколи не вдержиш язика! Усе допікаєш мені гіркими словами…”

Але після одруження Карпа і Лавріна без гризні і сварки не проходило й дня. Перші великі сварки виникли між Мотрею та Кайдашихою. Спочатку вони були викликані нахабністю та безсоромністю свекрухи, яка ставилась до Мотрі, як до наймички, примушувала, прикидаючись хворою, виконувати всю хатню роботу: мести підлогу, варити їсти, доїти корову. Але й від цього не була Кайдашиха задоволена. “По обіді Мотря почала мити горшки та миски.

Вона взяла ніж і почала вишкрібати вінця старого засаленого горшка. Горщик завищав під ножем, наче цуценя.

– Не шкреби, дочко, ножем, бо в мене неначе в голові скромадить, – сказала Кайдашиха”.

Та Мотря була не з таких, щоб комусь підкорятись. Згодом вона починає дуже різко відповідати свекрусі, а потім зовсім перестає її слухати. Причиною сварки може стати для них будь-яка дрібниця: не полили мотовило, не вирішили, хто буде замітати, – і переростали ці сварки в справжнє лихо.

Кайдашиха з Мотрею стають злими і ненависними до такої міри, ладні вбити одна одну.

Після смерті батька почався розподіл майна. Мотря з Кайдашихою були такими жадібними, скупими і дріб’язковими, що за зайвий метр землі піднімали галас на все село.

Коли Карпо з жінкою стали жити окремо, сварки не припинилися, а навпаки, зросли. Два будинки стали двома ворожими таборами. Жінки підключили до сварок і чоловіків, і дітей.

Стоячи по обидва боки тину, вони поливали один одного брудом, забувши про людяність і сором.

Таким чином, звичайні селянські нестатки, стомленість від непосильної праці, звичай усе заощаджувати, утискати себе в усьому, гордувати перед ще біднішими з’їдають у цих жінок усе те прекрасне, що в них було.

Проблеми, описані І. Нечуєм-Левицьким у повісті залишаються актуальними й тепер. Як часто в наші часи бажання отримати більше матеріальних багатств робить людину черствою, жорстокою, байдужою, народжує в ній ненависть до своїх ближніх. У серці такої людини не залишається місця для любові, навіть якщо вона хоче любити.

Тому замість бажаного щастя в житті лишається тільки самотність і пустота. Наче герої Кайдашевої сім’ї”, бачить така людина навкруги себе тільки ворогів, обмежуючи та обкрадаючи саму себе.


Твір на тему: Змалювання буднів Кайдашів у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ




Змалювання буднів Кайдашів у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email