|  | 

Звеличення історичної постаті Богдана Хмельницького у фольклорних та літературних творах

Богдан Хмельницький – гетьман України, видатний державний діяч і полководець. Хмельницький доклав багато зусиль для організації українського війська, встановлення дипломатичних зв’язків з іншими країнами, вів непримиренну боротьбу з польською шляхтою. Про Богдана Хмельницького дуже багато написано у нашій літературі. Це один із найколоритніших образів в історії України, який зробив багато для того, щоб країна була вільною і сильною, бо у ті часи кримські татари забирали у полон багато українців. Більша частина України залежала від польських панів, і Хмельницький робив багато, щоб країна була незалежною.

Народ дуже любив цього гетьмана й оспівав його подвиги у віршах, поемах. Важко знайти у літературі постать, про яку написано так багато. Про нього пишуть письменники, історики, бо ця людина зробила дуже багато, залишила значущий слід в історії.

Один із найвідоміших романів про Хмельницького – це роман Павла Загребельного “Я, Богдан”. У цьому романі читач стає свідком того, як Хмельницький із рядового козака виріс до гетьмана, а народні маси стали вбачати в Богданові уособлення самих себе. Дуже багато важить у цьому рівнянні (Богдан – народ) потужно зображений інтелект, мегасвіт почувань і думок гетьмана. Це людина справді титанічного розуму й серця. Велич Богдана у тому, що він першим побачив свій народ в історичному контексті і водрючас усвідомив себе вписаним у безсмертя народу.

Своє покликання Богдан бачив не в тому, щоб тільки вигравати битви, а щоб “вигравати народну долю”. “Стати отцем вольності не на мить, не на день, а на віки – ось над чим я думав тої червневої ночі…” – говорить Богдан у фіналі роману. У тих роздумах трапляються часові суперечливі крайнощі (“Любив співати, хоч і знав, що співання є противенством мислення”, “народ ніколи не знає, де його свобода. Доріг багато, а свобода одна”); художнє навантаження, що несуть вони, можна трактувати як спробу показати трудність, а часом і суперечливість шляхів, якими йдуть народи та їхні лідери до пізнання великих життєвих істин.

У думі “Хмельницький і Барабаш” розповідається про Хмельницького – виразника інтересів народу і Барабаша – виразника інтересів верхівки і середньої української шляхти, яка виступала проти визвольної війни і всіма засобами підтримувала феодальний лад польської держави. Хмельницький – патріот своєї держави, він закликає “козакам козацькі порядки дати”, “ляхів, мостивих панів, у пень рубати”. Він на боці пригноблених народних мас і засуджує зрадницьку політику Барабаша, який продався польському королю Радиславу. Хмельницький намагається спочатку повернути Барабаша на свій бік.

У Барабаша були королівські листи про надання козакам вольностей. Але ці листи він ховав і не хотів показувати козакам, намагаючись тримати їх у покорі. На заклик Богдана “козакам козацькі порядки давати, за віру християнську одностайно стати” Барабаш відповідає: Нащо нам козакам козацькі порядки давати? Чи не лучче нам із ляхами, Мостивими панами, З упокоєм хліб-сіль по вік-вічний уживати?

Не погоджується Барабаш разом із Хмельницьким боротися проти польської шляхти. Тоді заради України, заради народу Хмельницький вирішує хитрістю забрати у Барабаша королівські листи і підняти козацтво на боротьбу з поневолювачами. У романі Н. Рибака “Переяславська рада” головним образом є Богдан Хмельницький. Розв’язанню двох основних завдань присвятив великий гетьман своє життя – визволенню України від чужоземного ярма і об’єднанню України з Росією. Про це співається й у народній думі, що являє собою епіграф до твору: Ой Хмельницький Богдане, гетьмане, Добрий розум тобі достався, Що короля і султана, і кримського хана Ти відцурався Та з Москвою навік об’єднався.

Зараз дехто докоряє Хмельницькому, що він зробив неправильно, уклавши угоду з Росією на Переяславській раді. Але Хмельницький вболівав серцем за долю України, дбав про те, щоб її не розшматували вороги, щоб шляхта польська не забрала у народу найсвятіше, що є у людини,- християнську віру. В історії України постать Богдана Хмельницького невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом пов’язане становлення української держави, формування української нації. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придністровських земель від ярма польських магнатів, збереженні мови, культури, будівництві української держави.

Досвідчений воїн і дипломат, визначний державний діяч, один із і іаііосвіченіших людей свого часу, Хмельницький належить до плеяди най-видатніших постатей історії всіх часів. Ніхто так, як він, не зумів відчути душу народу, його найпотаємніші прагнення і думи. І народ, який дуже любив його за це, увічнив його образ у своїх невмирущих думах і піснях: Ой спасибі тобі, Хмелю, Й превелика шана, Що врятував Україну Від польського пана… У своїй творчості народ залишив пам’ять про цю людину, і ще багато поколінь дізнаються про нього.

Пам’ять про Хмельницького не вмре, поки живе український народ: Полягла Богдана голова, Та слава його козацька не вмре, не поляже Про лицарство всякому розкаже.




Звеличення історичної постаті Богдана Хмельницького у фольклорних та літературних творах
Обратная связь: Email