|  | 

Головні життєві цінності в казці-притчі “Маленький принц”

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС

ІІ семестр

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ

УРОК № 67

Тема. Головні життєві цінності в казці-притчі “Маленький принц”

Мета: з’ясувати, які життєві цінності вважає головними автор казки; провести літературні паралелі; засвоїти терміни з теорії літератури; виховувати прагнення до самовдосконалення.

Обладнання: схема, тексти-мініатюри Ф. Крівіна “Памяти Экзюпери”.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

– Сьогодні ми розгадаємо останню загадку Маленького принца. Прочитайте вислів на зірці. Як ви його розумієте?

(Вислів “Вода буває потрібна і серцю” означає, що, крім звичайної спраги, існує ще й спрага духовна, що виникає, коли людині необхідне розуміння, підтримка, співпереживання… Як тіло не може довго жити без води, так і душа людини не витримає довго без дружби, любові, розуміння.)

II. Виявлення читацьких вражень учнів

– Які епізоди казки вразили вас, здивували? А які примусили замислитися?

– Яке ставлення виникло до героїв твору? Чому?

III. Бесіда за останніми розділами казки

– Яким настроєм перейняті останні розділи казки? (Вони сумні, тому що Маленький принц збирається залишити Землю, розлучитися зі своїми друзями. Льотчикові боляче слухати розмову хлопчика й змії, адже він хоче зберегти Маленького принца, але той все ж таки вирішив повернутися додому.)

– Як ви розумієте зникнення Маленького принца? Чому воно так схоже на смерть? Чи це й є смерть? (Маленький принц нібито повертається на свою зірку. І читачам, й оповідачеві дуже хочеться вірити, що так воно і сталося.

Можливо, цей сум – від розлуки, від усвідомлення неможливості побачитися знову? Автор книги не дає однозначної відповіді на це питання. Мабуть, тому, що втрачати друзів завжди важко й сумно, навіть якщо вони залишаються жити.)

– Чого навчає казка “Маленький принц”? На яких моральних заповідях наголошує у цьому творі Екзюпері? Ми дізнаємося про це, “відкривши” “Скарбничку золотих висловів” (див. схему).

Висновки. Які цінності, на думку Екзюпері, найголовніші у житті? (Любов, дружба, відданість, відповідальність, праця…)

“Якщо йти все прямо та прямо, далеко не підеш…”

Необхідно мати прихильність до когось, близькі, дружні стосунки; не бути як “перекотиполе”

“Усі дорослі колись були дітьми, але мало хто з них про це пам’ятає”

Подорослішавши, не намагайся знищити дитину в собі

“Прокинувся уранці, умився, привів себе до ладу – й одразу ж упорядкуй свою планету”

Потрібно дотримуватися чистоти як фізичної, так і моральної; берегти свою планету

“Треба було судити не за словами, а за справами”

Треба робити висновки про людину за її справами (слова можуть не відповідати дійсності)

“Якщо зумієш правильно судити себе, значить, ти мудрий!”

Оцінювати себе об’єктивно, визнавати свої помилки

“Бачить одне лиш серце. Найголовнішого очима не побачиш”

Довіряти своєму серцю, його велінням

“Ти назавжди відповідальний за тих, кого приручив”

Бути вірним, відданим другом, нести відповідальність за близьких людей

>

ІV. Застосування літературознавчих термінів

Доведіть, що “Маленький принц” – філософська казка-притча. Цей твір – …

…казка, тому що в ньому розповідається про фантастичні події;

…притча, тому що має яскраво виражений повчальний характер, містить у собі мораль;

…філософський, тому що в ньому розглядаються “вічні” проблеми – любові, дружби, життя, смерті.

V. Літературні паралелі

Фелікс Крівін, відомий російський письменник, створив мініатюру “Памяти Экзюпери”. Прочитайте її.

Памяти Экзюпери

Вы помните Маленького Принца? Чтобы вернуться на свою планету, он должен был умереть на Земле. Сколько лет прошло, уже и Автор Принца умер и улетел на свою планету, а Маленький Принц все еще бродит по Земле.

Недавно я встретил его. Это было на маленькой станции, где поезда стоят не больше минуты. Когда все поезда ушли, все пассажиры уехали и приехали, а зал ожидания заперли на замок до рассвета, ко мне подошел Маленький Принц.

Он очень изменился. Вырос, повзрослел, поседел. Но в его глазах отражалась его планета.

Мы сидели на скамейке у запертых дверей. Нам было холодно. Мы молчали.

Потом он сказал:

– Поезда неудобный вид транспорта. У них на пути слишком много расставаний.

Я не ответил. Я подумал: может быть, он говорит во сне.

Нас опять соединило молчание.

Но вот, разрывая его, он сказал:

– Сколько станций – столько расставаний. На каждой станции оставляешь клочок души.

Я спросил:

– А почему вы тогда не улетели?

– Не получилось. Для того, чтобы вернуться, я должен умереть на Земле, а у меня не получается.- Он вздохнул.- Я прошел всю войну, побывал в таких местах, где жизнь совершенно невозможна. И всюду находился кто-то, кто умирал за меня.

Вы думаете, один солдат из-за меня домой не вернулся? Я просил приговоренного к смерти: тебе это не нужно, а мне нужно, позволь мне за тебя умереть. Но он отвечал: мне будет легче умереть, зная, что ты живешь, чем жить, зная, что ты умер.

Я просил мать умирающего ребенка позволить мне умереть за ее ребенка. Она мне сказала: если ты умрешь, его детство ему не понадобится.

Люди привыкли умирать за других, но далеко не все умирают вот так, осмысленно. Скольким приходится умирать неизвестно за что, за чьи-то преступные замыслы, корыстные интересы…

Старый Маленький Принц… Как он прожил все эти годы? Наверно, не от радости он поседел.

Сколько лет он бродит по дорогам, оставляя на каждой станции клочки своей детской души,- потому что души ведь не старятся, они либо рождаются старыми, либо остаются юными до конца.

– Послушайте, вы уже не маленький…

– И не Принц…

– В детстве вы рассказали прекрасную сказку, но одно в ней вызывает сомнение: неужели для того, чтобы попасть на свою планету, нужно непременно умереть на Земле?

– Иначе не долетишь. Тело слишком тяжелое.

– Это вы уже говорили. Но представьте себе: у каждого есть своя планета, каждый стремится к своей планете, но зачем же превращать Землю в кладбище! На последней войне погибли десятки миллионов – разве столько наберется планет?

И неужели наша Земля лишь на то и годится, чтоб на ней умирать?

Он не ответил. Он только сказал:

– Каждый человек должен стремиться к своей планете.

Он умолк, опустив в ладони седую голову.

Светало. К нам подошел солдат,- возможно, один из тех, кто не дал умереть Маленькому Принцу. Только состарился он с тех пор, и вместо ноги у него была деревяшка.

– Пусть поспит,- сказал солдат, укрывая Принца своей шинелью.- Устал он, намаялся. Пусть поспит.

Солдат достал из кармана ключи и стал отпирать зал ожидания для дальнейших ожиданий.

1982

– Чому Маленький принц залишився на Землі? (Знаходилися люди, які помирали за нього.)

– З якої причини інші люди берегли життя Маленького принца? (“Світочі необхідно оберігати…” Маленький принц уособлює в собі ідеал моральної чистоти, відповідальності, вірності. Якщо цей ідеал зникне, люди не зможуть нормально жити далі.)

– Які афоризми зустрічаються у цій мініатюрі? Як ви розумієте їх суть? (“Душі не старіють, вони або народжуються старими, або залишаються юними назавжди”, “Кожна людина повинна прагнути своєї планети”)

VI. Підсумки уроку

– Якщо ви уважно читали казку Екзюпері, замислилися над вічними проблемами життя, засвоїли нехитрі істини людського щастя, ви витратили час недаремно.

Нехай образ Маленького принца залишиться з вами на все життя і допоможе вам, ставши дорослими, не забувати про дитину у вашій душі.

НЕ ПРИВЫКАЙТЕ К ЧУДЕСАМ

Не привыкайте к чудесам –

Дивитесь им, дивитесь!

Не привыкайте к небесам,

Глазами к ним тянитесь.

Приглядывайтесь к облакам,

Прислушивайтесь к птицам,

Прикладывайтесь к родникам,-

Ничто не повторится.

За мигом миг, за шагом шаг

Впадайте в изумленье.

Все будет так – и все не так

Через одно мгновенье.

(В. Шефнер)

VII. Домашнє завдання

Прочитати оповідання К. Г. Паустовського “Теплий хліб”.




Головні життєві цінності в казці-притчі “Маленький принц”