|  | 

МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ

МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ (рр. нар і см. невід.) – письменник, церковно-релігійний діяч.

Деякий час був слуцьким протоієреєм, з 1631 р. – ієромонах Києво-Печерського монастиря. Один з ініціаторів Київського собору 1628 р. Автор полемічного твору польською мовою “Антидотум” (1629), який був відповіддю на відому прокатолицьку “Апологію” Мелетія Смотрицького. Значне місце в творі належить критиці теологічної частини “Апології”, докладно розглядається питання про походження Святого Духа, але найбільший інтерес становить заключна частина “Антидотуму”, в якій автор виступає з політичною відозвою до тогочасного українського суспільства. А. Мужиловський, слідом за іншими православними українськими полемістами, спростовує твердження про першість папи римського серед християнських ієрархів, рішуче виступає проти унії 1596 р., яка активно насаджувалася тодішнім польським урядом.

Він вважає, що православним українцям, які в Речі Посполитій користувалися констшуційними правами, серед яких значилась і свобода віросповідання, слід посилити боротьбу за збереження національної церкви. У зв’язку з цим А. Мужиловський звертається з відозвою до людей світського стану, до представників української шляхти. Саме вона, на думку автора “Антидотуму”, має сконсолідувати націю в боротьбі з польсько-католицькою експансією.

У праці розробляється традиційна для православних книжників тема людського самовладдя, високо підноситься людська й національна гідність. “Антидотум” А. Мужиловського є важливою пам’яткою української суспільно-політичної думки першої третини XVII ст.

Літ.: П. К. Яременко. Мілетій Смотрицький: Життя і творчість. К., 1986; Возняк М. С. Історія української літератури: У 2 кн.

Л., 1992. Кн. 1.

О. Хоменко




МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ