|  | 

На шляху – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Скорочено

Обплетений вітрами ранок шугне, мов циганя, з води і на піску кричить з нестями, обсмалений і молодий.

Ріка зміяста з дном співучим, хвилясто хльостають вітри, і день ховає місяць в кручу, мов у кишеню гріш старий.

Клюють ліщину співом коси, дзвенить, мов мідь, широкий шлях.

Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах.

Коментар Богдан-Ігop Антонич – майстер незвичайних порівнянь та асоціацій. Ранок у нього – “обсмалений і молодий”, “як циганя”. День ховає місяць у кручу, “мов у кишеню гріш старий”. Чому гріш старий?

Мабуть, тому що місяць за ніч відпрацював своє, зблід при денному світлі. І йде, як новий день, хлопчина молодий “із сонцем на плечах”. Ми легко уявляємо собі і ту дорогу, і того хлопчика, і сонце, що сяє у нього за плечима. Поезія кличе в дорогу, говорить про те, що треба сміливо йти назустріч своїй долі, бути оптимістом і намагатися подолати всі труднощі, адже земля така красива, і життя таке прекрасне.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: На шляху – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Скорочено




На шляху – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Скорочено
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email