|  | 

Свято картоплі

Мета : 1. Розширити знання учнів про походження картоплі та її використання.

2. Розвивати інтерес до читання науково-пізнавальних книжок, як джерел інформації.

3. Виховання рис майбутніх дбайливих хазяїв.

Обладнання: 1. Малюнки “Стебло картоплі з квітками та бульбами,” “Горщик з паруючою картоплею”.

2. Плакати з надписами “І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять, – бо я добра.”, “Хто ховає під кущі наші супи і борщі?”

Вступне слово вчителя Про тему свята та джерела інформації.

Ведучий: Ще на лугах за рікою трави срібляться, зеленіють світло. На галявинах, узліссях ще спостерігається барвисте квітування різнотрав’я. Барви вересня спокійні, неповторні.

Усе довкола стишується. Летять у вирій лелеки, журавлі, інші птахи. Услід за мною й березою починає жовтіти горобина.

Ліс пахне хвоєю, грибами, листям. А в полях, на городах копають картоплю.

Учень читає вірш:

Коли копають картоплю – стелиться дим над землею,

Листя летить воскувате, ніби метеликів рій,

Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією,

Що, опріч назви “Осінь”, немає імені їй.

Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний,

Рідною мовою кличе у невідомі краї;

Смутком тоді щасливим повниться серце людини,

Вітер, як старості подих, навкруг обвіває її.

Коли копають картоплю, тихо співають дівчата,

Озимина витикає свіжозелені голки,

В гості запрошує всіх біла над річкою хата,

Діти несуть у школу завиті в хустину книжки.

Ведучий : Крім цієї прекрасної поезії Максима Рильського є ще багато творів, в яких говориться про картоплю.

Учень: Картоплю описували в художніх творах письменники, поеми. Ліна Костенко в поезії “Люблю чернігівську дорогу написала: ” Під осінь у кожному селі немов димки димлять жертовні – копають люди картоплі.”

У Т. Г. Шевченка читаємо: ” А чиєю кров’ю тая земля напоєна, що картоплю родить?” “А на Січі мудрий німець картопельку садить.”

Г. Тютюнник в оповіданні “Печена картопля” розповідає про душевні настрої молодих людей, про розвиток ще прихованих почуттів.

Михайло Коцюбинський в оповіданні ” П”ятизолотник” малює таку картину: ” А йди вечеряти старий! – перепинила Хима гіркі Хомині думи і поставила на припічок з гарячою бараболею в лушпиннях. Біла пара хмарою звилась над горщиком, а старі, присунувшись близенько до нього, руками вихоплювали гарячу бараболю і, мочаючи в сіль, їли…”

Ведучий: В народних казках і легендах про картоплю розповідаються реальні пригоди, пов’язані з цією рослиною. У казці Г. Х. Андерсена “Картопля” виразні мотиви, пов’язані з бунтами проти цієї рослини: картоплю ставили в ніщо, хоча сам король радив її вирощувати, прості люди відмовлялися. А ще є така легенда.

Учень: Їхали якось мандрівники дорогою, стомилися, шукають, де б його переночувати. Самі вони в лісі, нарвали сухого бур’яну, розклали вогонь. Ще вирвали зелень з маленькими квіточками.

А в низу цієї зелені грудочки якісь. Кинули і їх в багаття. А вранці покуштували ці грудочки. Вони виявилися смачними. Поїхали мандрівники далі і роздавали людям грудки, щоб їх садили.

Так і поширилася картопля. А це була саме вона.

Ведучий: А ще є багато загадок про цю рослину.

Учні загадують загадки:

1. Сидить дівиця в темній темниці.

2. Печуть мене, варять мене, їдять мене, хвалять мене, а як буде моя ласка, то буду з мене і паска.

3. Під землею птиця кубло звела і яєць нанесла.

4. Очі має, а не видить.

5. Хто ховає під кущі наші супи і борщі?

6. Ні велике, ні маленьке, ані довге, ні кругленьке. З нього користь люди мають, ним і звірі випасають.

7. Я росла в темниці темній, як зросла – взяли в світлиці. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть, пироги з мене печуть. Відгадайте, хто ж я є, скажіть ви ім’я моє.

8. І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять, – бо я добра.

Ведучий: Картоплю не тільки описували в художніх творах письменники й поети. Її малювали й живописці.

Учень : Ще в 1589році бельгійський Художник Філіпп де Севрі намалював свою картину “Тартуффоль” із зображенням картоплі.

“Збір картоплі” – така картина закарпатського художника Володимира Микити.

Ведучий: Картоплю у нас називають “другим хлібом”. І це цілком справедливо. Зараз нам навіть важко уявити собі стіл без страв з картоплі. Треба багато часу, щоб перелічити, що можна приготувати з картоплі.

Картопля ніколи не приїдається, кажуть в народі. Вона на кожен день, без неї важко уявити сучасну кухню. А чи завжди було так? Шлях до масового поширення картоплі на нашому континенті був довгий і нелегкий.

Послухаємо дещо з історії “земляних яблук”.

Учень: Багато вчених вважають батьківщиною картоплі острів Чілоє у Південній Америці. Там і зараз є місця, де зустрічається дика картопля.

В Європу ” земляні яблука” привезли мореплавці після відкриття американського континенту. Вперше ця незвичайна для європейців рослина з’явилася в Іспанії.

Ведучий: Але поживні й смакові властивості картоплі Європейці оцінили не відразу. Було й таке.

Учень: Ось яка придибенція трапилася з англійським адміралом Френсісом Дрейком. Тривалий час він провів у мандрах. У 1586 році адмірал повернувся додому і привіз незвичайні земляні плоди.

Віддавши їх своєму садівникові, він наказав висадити плоди у найкращий грунт.

Турботливо доглядав посіви садівник. Стебла пішли в ріст, невдовзі з’явилися квіточки, а потім і плоди – зелені ягідки. Покуштував їх садівник, а вони гіркі, несмачні. “Що то за плід?” Пропала моя праця”, – пожалівся він адміралові. Розсердився адмірал, наказав вирвати рослини. Їх почали висмикувати з корінням. І сталося диво. Під кожним кущем виявилися точно такі плоди, як привіз адмірал.

Плоди відварили. Вони виявилися смачними. Відтоді садівник не тільки сам вирощував картоплю ( а це була саме вона), а й радив це робити іншим людям.

Ведучий: А взагалі, в нової рослини були і прихильники, і противники. Усього було. Серед прихильників заморського прибульця були в першу чергу люди заможні, а простий люд чинив рослині опір. Наприклад, в Німеччині селяни влаштовували “картопляні бунти”, не бажаючи вирощувати заморський плід.

Щоб заспокоїти народ були викликані війська. Рослину поширювали силоміць.

Учень: Не можна не згадати французького хіміка Парламентьє. За власні гроші він готував щедрі обіди, де були виключно страви з картоплі і пропонував їх всім охочим. Свої обіди він, крім того, супроводжував палкими промовами на захист рослини, що продукт цей не тільки смачний, а й цілющий від різних недуг. Про це ж він писав і в газетах. Такі виступи на захист картоплі допомоги.

Охочих до нового овочу побільшало.

Ведучий: Картопля поширювалася в різних країнах: Голландії, Швейцарії, Ірландії. А за ухвалою королівського двору в Англії картоплю вважали святковою рослиною

Учень: В Росію картопля потрапила в часи царювання Петра І. і тут нову рослину не відразу прийняли добре. Деякі налякані селяни навіть боялися взяти до рук ці плоди. Та поступово і тут рослина завоювала шану, поширювалася. її стали вирощувати не тільки для себе, а й на продаж.

Ведучий: В Україні картопля набула значного поширення у ХVІІ ст. Протягом року вона становила основу харчування особливо в селах, де не вистачало зернових. Картопля була “другим хлібом”, якого, як казали в народі, не потрібно ні молотити, ні до млина, а просто – до горшка.

А тепер про назву картоплі.

Учень: Назви були різні. На батьківщині картоплі її називали “папа”. Австралійський ботанік Кароль Клузіус вирощував картоплю у Віденському ботанічному саду і назвав її “папа перуанський”, але назва ця не поширилася.

Англійський ботанік Джеральд дав назву “батут вінгінський”. Наукова назва рослини “солянум туберозум”. Її дав швейцарський вчений Бохен у 1596р. а в Італії “земляні яблука” дістали назву, яка близька до сучасної. Картоплю назвали “тартуффолі”.

Мабуть тому, що бульби були схожі на відомі італійцям гриби трюфелі.

В Україні народ називає картоплю ще й так: бараболя, бульба, бурелика або на російський лад картошка. “Не жалій хазяїна, їж картошку з лушпиною” – є такий вираз в народі.

Ведучий: Родина картоплі налічує понад три тисячі видів. Її близькі родичі – солодкий перець, томати, колюча дереза.

Невтомною працею вчених – селекціонерів картопляний рід поповнюється новими високоврожайними і цінними сортами. Значний вклад у вивчення і розмноження цієї рослини вніс видатний вчений Микола Іванович Вавілов.

Учень: Крім найрізноманітніших страв з картоплі виготовляють безліч речей широкого вжитку. Це: кінофотоплівка, лаки, що потрібні для фарбування літаків, підводних човнів, космічних апаратів, пластмаси, синтетичний шовк, парфуми, спирт, ліки.

А скільки смачних страв з картоплі!

Вчитель: Поживний і смачний плід, захований в землі, що не раз впевнено витримував складні ситуації, заморський прибулець, переможно продовжує свій похід. Нині картопля розповсюджена в різних куточках земної кулі. Пасує вона хіба що перед своїм незнищеним ворогом – колорадським жуком.

А так – шана і любов рослині повсюдна.

Заключне слово вчителя:

1. Необхідність поповнення своїх знань про звичайні речі шляхом читання науково-художніх і науково-пізнавальних книг, газет, журналів.

2. Виховання в собі змалку рис майбутніх фермерів, вчених, дослідників, селекціонерів, просто добрих хазяїв на своїй рідній українській землі.


Твір на тему: Свято картоплі




Свято картоплі
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email