|  | 

Вірш прозою або Поезія в прозі

Вірш прозою, або Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування – до поезії. Будучи помежовим жанром, В. п., на відміну від власне вірша, спирається на чергування довгих та коротких відтинків ритмізованого тексту, тяжіє до фонетичної упорядкованості та регулятивності мовлення, до “етюдності” чи філософської медитації тощо. Вперше звернувся до В. п. Ш. Бодлер (“Малі поезії у прозі”, 1869).

Згодом цей жанр, починаючи від А. Рембо та І. Тургенева, привертав увагу багатьох письменників, передовсім модерністів, спрямованих на пошуки трансцендентної сутності буття. Не минуло таке захоплення й українських письменників на початку XX ст. (М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Черемшина, Г. Хоткевич, І. Липа, О. Плющ, Дніпрова Чайка, Ольга Кобилянська та ін.), з’явилися “акварелі”, “етюди”, “шкіци” і т. п., які збагатили літературу новими формами.

Зверталися до цього жанру і пізніше (Ірина Вільде, С. Гостиняк, Є. Гуцало та ін.).




Вірш прозою або Поезія в прозі
Обратная связь: Email