|  | 

Залізна логіка головного героя та основні принципи дедуктивного методу (за повістями Артура Конан Дойля)

Вперше в літературі твори, в центрі яких було розгадування таємниць, з’явилися в Едгара По, але насправді засновником детективного жанру справедливо вважати англійського письменника Артура Конан Дойля. Він написав цілий цикл оповідань і повістей про приватного детектива Шерлока Холмса.

Загадки і таємниці завжди приваблюють і захоплюють. Зазвичай літературні герої дізнаються про таємниці безпосередньо беручи участь у подіях або ж з розповідей інших героїв. Розгадкою таємничих історій, зіставляючи факти і вибудовуючи логічні ланцюжки, у Конан Дойля займається, практично не виходячи зі свого робочого кабінету на Бейкерстріт, розумний і спостережливий детектив – Шерлок Холмс.

Він на очах у свого приятеля – доктора Ватсона – відновлює картину події, наче сам був на місці злочину.

Коли Шерлок Холмс, вперше побачивши людину, розповідає масу подробиць з її життя, це більше схоже на фокус, якому не перестає дивуватися Ватсон, добре знайомий з методом знаменитого детектива. Така унікальна здатність Шерлока Холмса в кожній розповіді і кожного разу викликає у читача захоплення. Так, у “Союзі рудих” про клієнта, що тільки-но з’явився і в якому Ватсон не помічає нічого особливого, Шерлок Холмс розповідає багато цікавого. Наприклад, “містер Уїлсон свого часу заробляв фізичною працею, він нюхає тютюн, він – франкмасон, був у Китаї і протягом останніх декількох місяців йому доводилося багато писати”.

Усі ці висновки побудовані на реальних спостереженнях і легко пояснюються героєм: “Ваші руки розповіли мені про це. Ваша права рука більше від лівої. Ви працювали нею, і м’язи на ній стали більшими.

Про франкмасонство здогадатися неважко, оскільки ви носите запонку із зображенням дуги і кола. І лише в Китаї могла бути витатуйована та рибка, що красується на вашому правому зап’ясті”.

На очах у здивованих читачів і не менш здивованого Ватсона, Шерлок Холмс вкотре доводить, що основний принцип дедуктивного методу полягає у розпізнаванні найдрібніших деталей і подробиць, зіставленні фактів, вибудовуванні логічної послідовності. А гарне знання життя і багатий досвід дозволяють Шерлоку Холмсу “творити дива”. Будь-яка найдрібніша деталь стає зачіпкою, ниточкою, що приводить до розгадування злочину.

Можливості розуму не мають меж – ось головна думка автора, яку він утверджує за допомогою Шерлока Холмса. Потрібно тільки навчитися користуватися цими можливостями, чому і намагається навчитися доктор Ватсон. І хоча Шерлок Холмс стверджує, що він тільки приватний детектив, а в першу чергу він учений, дослідник, саме такі методи у повсякденному житті найчастіше використовують вчені. Розслідування злочинів – це лише окремий випадок, коли використовується логічний підхід. Оволодіння дедукцією і здатністю логічно мислити стануть у пригоді кожній людині.

Тому читачів багатьох поколінь так приваблюють розповіді про Шерлока Холмса.




Залізна логіка головного героя та основні принципи дедуктивного методу (за повістями Артура Конан Дойля)
Обратная связь: Email